Справа №443/1941/23
Провадження №2/443/67/24
РІШЕННЯ
іменем України
02 січня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №630869816 в розмірі 53819,83 грн. та судові витрати.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 26.02.2018 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630869816. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, проте позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 53819,83 грн..
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Зазначає, що з метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, однак дана вимога залишена відповідачем без реагування.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.11.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
При цьому, ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлене на її адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуті до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Крім того, секретарем судового засідання, 11.12.2023 року було здійснено телефонограму за номером телефону НОМЕР_1 , який вказаний у матеріалах позовної заяви, однак повідомити телефонограмою відповідача про розгляд справи не представилось можливим, оскільки вказаний номер мобільного телефону «не активний».
При цьому, згідно ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).
Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.
Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала.
У зв'язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26.02.2018 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630869816, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та банком (а.с.4).
Як видно із змісту оферти, то ОСОБА_1 зазначено наступні умови угоди, а саме: найменування продукту: «Максимум-готівка»; мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.; процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропоновано встановити у розмірі 26 % річних; тип процентної ставки -фіксований; обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.; платежі з повернення кредиту пропонує здійснювати відповідно до договору, примірний графік та розрахунок сукупної вартості пропонує внести в тарифах, які є невід'ємною частиною договору; пропонує банку щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_2 в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору.
АТ «Альфа банк» прийняв (шляхом акцептування) пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с.4 на звороті).
Відповідно до п.VІ Акцепту угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання суми кредиту, та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань перед банком та закриття рахунку.
28.02.2018 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем підписано анкету-заяву про акцент публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-банк» (а.с.5 на звороті).
Як видно із паспорту споживчого кредиту (а.с.6), ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: сума/ліміт кредиту становить 7000,00 грн., строк кредитування 12 місяців з можливістю пролангації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання умов договору, процентна ставка 26,00 % річних (фіксована), максимальна сума кредиту 200000,00 грн., реальна процентна ставка 52,25%, сума щомісячного платежу - 865 грн., загальною вартістю кредиту - 10785 грн., про що свідчить її розпис на паспорту споживчого кредиту.
Судом також встановлено, що 26.02.2018 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду на використання аналогу власноручного підпису клієнта (а.с.6 на звороті), згідно якого сторони досягли письмової згоди на використання в майбутньому аналогу власноручного підпису клієнта відтвореного засобами копіювання, зразок якого міститься в Додатку 1 до цієї Угоди для вчинення на підставі договору правочинів (договорів/угод тощо) та/або підписання будь-яких інших документів, підписання яких відповідно до умов договору, можливе із використанням аналогу власноручного підпису клієнта.
Ця угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами, скріплення печаткою банку та діє до моменту припинення строку дії договору. Додаток 1 є невід'ємною частиною цієї угоди та не потребує окремого підпису сторін (п.2 Угоди).
26.02.2018 року між ПрАТ СК «Альфа Страхування» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), та ПАТ «Альфа Банк» (вигодонабувач) підписано заяву (акцепт) №248.630869816.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування. Страхова сума 7000 грн. (а.с.5).
Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором, що також підтверджується копіями виписок із рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 26.02.2018 року по 28.02.2023 року (а.с.9-14).
З даної виписки прослідковується, що відповідач користувалася кредитними коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а також часткового погашала кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останньою факту укладення договору кредитну між нею та позивачем, та те, що їй були відомі умови кредитування.
30 листопада 2022 року відбулася заміна найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (а.с.21).
Згідно ч. ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Положеннями статті 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунках та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунками клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за договором №630869816 від 26.02.2018 року внаслідок чого, у неї станом на 28.02.2023 року існує заборгованість у розмірі 53819,83 грн., що складається з: 24638,86 грн. заборгованість по тілу кредиту; 41,56 грн. - заборгованість за користування кредитом; 27305,43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1833,98 грн. - заборгованість по відсоткам за прострочену заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №630869816 від 26.02.2018 року (а.с.8).
Позивачем 03.07.2023 року на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань (а.с.15-19), згідно якої АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 53819,83 грн., однак дана вимога залишилась відповідачем без виконання.
Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань. Крім того, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала, та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №630869816 у розмірі 53 819 (п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати на сплату судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка