Справа № 308/23268/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення батьківства.
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Разом з тим, ч.4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3674-VI судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до частини другої статті 40 «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-IX (далі - Закон №1591-IX) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Постановою правління Національного банку від 29.07.2022 №163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція).
Пунктом 37 Розділу ? Інструкції встановлено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов?язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача (або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Пунктом 40 Розділу ? Інструкції визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. Платіжна інструкція, крім обов'язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.
З огляду на вищевказане, суд звертає увагу, що одним з обов'язкових реквізитів платіжного документу є призначення платежу, а також найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до пункту 41 Інструкції, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Крім того, Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі №922/496/17 та у постанові від 19 січня 2019 року у справі №905/1057/18 звернув увагу на обов'язковість правильного оформлення платіжного документу, який підтверджує сплату судового збору та вказав, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Також згідно з роз'ясненнями, наведеними у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Проте, у квитанції ID:6378-8180-8734-7678 від 28.12.2023, яка долучена позивачем до позову, у реквізиті «Призначення платежу» зазначено: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області». При цьому, прізвище відповідача ОСОБА_2 , до якої позивач звертається з позовними вимогами, у цій платіжній інструкції не вказане.
Враховуючи наведене, інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позову, відповідачем якого є ОСОБА_2 , позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже, суддя дійшов висновку про те, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом.
Крім того, позивачем у позові зазначено у якості третьої особи відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Однак, назву відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з 10.02.2023 змінено на відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовне заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст.175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення батьківства - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник