Справа № 302/2182/23
Провадження № 1-кп/302/39/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.01.2024смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження №12023078110000189 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Ізки Міжгірського району Закарпатської області, має професійно-технічну освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
21.12.2023 року, біля 15-00 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , затіяв сварку зі свою дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою вказаного будинку та в ході якої, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, на ґрунті особистих неприязних відносин, схопив рукою останню в області грудей, а саме в області лівої молочної залози та почав стискати.
У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_4 , згідно з висновком судового-медичного експерта № 126-м від 26.12.2023 року спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах лівої молочної залози.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по механізму стиснення, якими могли бути пальці рук сторонньої особи, розладу здоров'я за собою не потягли і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.3.5. По давності вкладаються в час події, яка мала місце 21.12.2023 року. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, що кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно із заявою ОСОБА_4 від 28.12.2023 року, яка була підписана ним в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_4 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. При цьому, ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно положень ч.2 ст.302 КПК України, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с.9-10).
Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_5 від 28.12.2023 року, потерпіла по справі не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні (а.с.1).
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Згідно з ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, та за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості. При цьому, суд дослідив матеріали кримінального провадження, а саме: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078110000189 від 22.12.2023 року (а.с.1-2), постанову про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні від 22.12.2023 року (а.с.6); постанову про призначення групи дізнавачів від 22.12.2023 року (а.с.7); рапорт чергового ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області ОСОБА_7 від 21.12.2023 року (а.с.8), протокол прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.12.2023 року (а.с.9-10), протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 22.12.2023 року (а.с.17-18); висновок судово-медичної експертизи № 126-м від 26.12.2023 року, складений судово-медичним експертом Хустського районного відділення СМЕ ОСОБА_8 (а.с.20-21); письмові пояснення ОСОБА_4 від 25.12.2023 року (а.с.22-23); повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 26.12.2023 року за ч.1 ст.125 КК України (а.с.35-37), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 26.12.2023 року (а.с.38-40); доручення про надання безплатної вторинної правової допомоги по кримінальному провадженню адвокатом ОСОБА_6 від 26.12.2023 (а.с.43) та характеризуючі матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с.24-29).
Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_9 , матеріали досудового розслідування, суд вважає, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, та ці обставини жодною стороною не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, у тому числі щодо беззаперечного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини.
Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що відповідно до положень ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, спосіб вчинення такого і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи та який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, що суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 на теперішній час офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, стійкі соціальні зв'язки відсутні: на його утриманні неповнолітні діти чи непрацездатні особи не знаходяться, особою з інвалідністю ОСОБА_4 не являється, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра він не перебуває. Разом з тим, ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та чітко визначене місце проживання, за яким характеризується позитивно, скарг від сусідів на його поведінку не надходило, в побуті скромний, ввічливий, працелюбний, завжди бере активну участь у громадському житті села і необхідних роботах, які проводяться в селі, що вбачається з наданої характеристики старости села Келечин Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області за вих№ 692 від 22.12.2023 року.
З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального проступку, а також враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, відсутність судимостей, а також щире каяття у скоєному, відсутність на теперішній час матеріальних та/або моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілої ОСОБА_5 , тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання, не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання за скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у вигляді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
При цьому, суд приходить до висновку, що даний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також відповідає тяжкості кримінального правопорушення (проступку) та особі обвинуваченого ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.302,368,370,374,381-382 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Визнати винуватим ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня винесення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_11