01.01.2024 227/3653/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вілько Наталія Георгіївна, до Добропільської міської ради Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Забалуєва Ганна Михайлівна про визнання права власності в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
адвокат Вілько Наталія Георгіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Добропільської міської ради Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Забалуєва Ганна Михайлівна, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України, судом встановлено, що подана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176, ч. 4 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Пунктами 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Вимога про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру носить майновий характер та ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Проте, в порушення вищевказаних норм, представником позивача вказана ціна позову (вартість квартири) 4200 грн - яка була визначена на момент укладення договору купівлі-продажу станом на 30 листопада 2004 року, що не відповідає дійсної вартості квартири на час подачі до суду позову. Судовий збір сплачено у розмірі 1073,60 грн.
Отже, суддею встановлено, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Таким чином, позивачу слід надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість спірного майна станом на день звернення до суду, та надати докази сплати судового збору відповідно до дійсної вартості майна.
Разом з тим, відповідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати за ним власності на квартиру обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він у порядку, встановленому діючим законодавством України, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 06 червня 2023 року приватним нотаріусом Забалуєвою Г.М. була заведена спадкова справа № 9/2023. Листом № 83/02-14 від 09 жовтня 2023 року приватний нотаріус повідомила позивача про те, що видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після подання оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, оскільки оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно надано не було.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Відповідно до глави 13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл.13 п.3 Порядку 296/5).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»: Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в якій викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.
Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність предмету спору, так як суд позбавлений можливості надати правову оцінку відмові у вчиненні нотаріальної дії.
Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачем не надано.
Отже, позивачу необхідно надати суду постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що в свою чергу є підставою для звернення до суду та свідчить про наявність спору про право.
Окрім вище наведеного, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено про відсутність у нього оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, проте причини їх відсутності не зазначені.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним дану позовну заяву залишити без руху, та надати позивачу строк необхідний для усунення вищезазначених недоліків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 257, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вілько Наталія Георгіївна, до Добропільської міської ради Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Забалуєва Ганна Михайлівна про визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху, для усунення вказаних в ухвалі недоліків, надавши строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали.
Суд роз'яснює, що, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Любчик
01.01.2024