УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01 січня 2024 року справа № 580/12536/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/12536/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
27.12.2022 вх. № 58539/23 позивач, звернувшись до суду з позовом, просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 19.05.2022 №232350004934 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, рішення від 10.03.2023 №23235004022 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, якими відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи зі шкідливими умовами праці на ЧВО «Хімволокно» (перетворене на ВАТ «Черкаське хімволокно») з 07.07.1993 до 05.03.1994 на посаді учня апаратника формування хімволокна в прядильному цеху №1 з 05.03.1994 до 31.01.1998, з 19.06.1998 до 28.04.2005 на посаді апаратника формування хімволокна 5-го розряду в прядильному цеху №1; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення - 20.08.2021.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначає про зміст і характер порушеного права, не обирає відповідні способи захисту, позаяк перша вимога є самосійним способом захисту.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19). Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, які обставини про це свідчать.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Першу вимогу позивач формує відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, проте щодо зобов'язання вчинити дії - другої (призначити) вимоги має надати обгрунтування і врахувати зміст п.4 ч.1 ст.5 КАС України та сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, що не є похідною (п.23 ч.1 ст.4 КАС України) і стосується різних відповідачів.
Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Визнання протиправним та скасування індивідуального акта - є самостійним способом? ? захисту (сплачений судовий збір - застосовується понижений коефіцієнт). Позивач оскаржує індивідуальні акти різних суб'єктів владних повноважень, проте відповідачем визначає лише одного і судовий збір недоплачую за кожну самостійну вимогу немайнового характеру.
Позивач надає квитанцію за одну вимогу немайнового характеру стосовно одного індивідуального акта та одного відповідача, проте позовні вимоги формує до різних відповідачів - вимогу зобов'язального характеру не формує з урахуванням п.4 ч.1 ст.5 КАС України та судовий збір не сплачує. Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлений прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, у місячному розмірі з 1 січня - 2684 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684х0.4).
Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Велика Палата Верховного Суду (справа № 9901/313/20) зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, що не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету щодо поновлення порушених прав добросовісного позивача.
Позивач просить скасувати індивідуальні акти від 19.05.2022, від 10.03.2023, проте до суду звертається лише 26.12.2023 без обгрунтування причин пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Верховний Суд у справі № 240/12017/19 ЄДРСР 95946021 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
На підставі частин першої та другої статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 19, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із відповідачів у контексті критеріїв згідно із ч.2 ст.2 КАС України; доказу сплати судового збору за кожну самостійну (непохідну) вимогу немайнового характеру у сумі 858.88 грн щодо вимог до різних відповідачів; формування позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України (розмежування наслідків згідно п.2 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України) та п.4 ч.5 ст.160 КАС України; обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного якого саме права/інтересу позивача з підтвердженням поважності причин пропуску строку.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА