СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 року Справа № 480/7234/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу № 480/7234/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, забов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.06.2023 № 025450010067 про відмову в призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.06.2023;
- допустити постанову до негайного виконання відповідно до ст. 371 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої відповідачем 1 було прийнято оскаржуване рішення від 19.06.2023 № 025450010067 про відмову у призначенні такої пенсії, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Так, у рішенні зазначено, що за наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Для підтвердження пільгового стажу по Списку №1 необхідно надати уточнюючі довідки про підтвердження пільгового стажу роботи. З підставами відмови в призначенні пенсії позивач не згоден та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи, що винесення вказаного рішення відповідачем здійснено не на підставі та не у спосіб, визначений законодавством, що порушує права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що має 30 років 03 місяці 07 днів загального стажу роботи та 05 років 11 місяців 07 днів пільгового.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалу суду Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області отримало 18.07.2023 (а.с. 24), однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 12.06.2023. Вік позивача на момент звернення - 57 років. За принципом екстериторіальності, заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 18 років 07 місяців 08 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Пільговий стаж не визначений, оскільки позивачем не надано пільгову довідку, передбачену додатком №5 Порядку №637. Виходячи з наведеного вище, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №025450010067 від 19.06.2023 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з недостатністю страхового та невизначеністю пільгового стажу, що визначені п. 1 ч.2 ст. 114 Закону №1058.
Ухвалою від 24.10.2023 суд витребував у позивача додаткові пояснення по справі.
На виконання вимог ухвали суду, позивач надав додаткові пояснення по справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач 12.06.2023 звернувся до відповідного органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було прийнято оскаржуване рішення від 19.06.2023 № 025450010067 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У даному рішенні зазначено, зокрема, наступне.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-I Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вік заявника на дату звернення - 57 років 4 місяці 12 днів.
Страховий стаж особи - 18 років 7 місяців 8 днів.
Відповідно до наданих документів пільговий стаж особи відсутній.
За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Додатковий коментар: за наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Для підтвердження пільгового стажу по списку №1 необхідно надати уточнюючі довідки про підтвердження пільгового стажу роботи форма довідки додаток №5. За умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто (а.с.7).
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача 1 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, передбаченої Списком №1 (у даному випадку), та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах і досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу Законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №372/403/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно з абз.1,3 п. 2.14 Інструкції №58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Відповідно до абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції №58 якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 , підтверджується, що позивач працював:
з 10.09.1984 по 12.05.1985 гірником підземним III розряду;
з 17.05.1985 по 07.05.1987 служба в армії;
з 16.06.1987 по 18.05.1988 гірником підземним III розряду на ділянці конвеєрного транспорту у Шахті "Об'єднана" Торезського виробничого об'єднання по видобутку антрациту "ТОРЕЗАНТРАЦИТ";
з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрогазосварювальником 4 розряду по переводу з шахти "Об'єднана" "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", з 05.04.1989 присвоєно 5 розряд електрозварювальника ручного зварювання у Госпрозрахунковій ремонтно-будівельній дільниці Донецького в/о м'ясної промисловості (а.с. 12-13).
Вказані записи та відмітки у трудовій книжці позивача виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців.
Записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 №461 у розділі I. зазначено: гірничі роботи, підрозділ 1: «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Отже, професії, на яких позивач працював у період з 10.09.1984 по 12.05.1985 та з 16.06.1987 по 18.05.1988 відносяться до підземних робіт, відтак вказаний період роботи зараховується до пільгового стажу по Списку № 1.
Щодо періоду роботи позивача з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрогазосварювальником 4 розряду по переводу з шахти "Об'єднана" "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", з 05.04.1989 присвоєно 5 розряд електрозварювальника ручного зварювання у Госпрозрахунковій ремонтно-будівельній дільниці Донецького в/о м'ясної промисловості, суд зазначає таке.
Списки № 1,2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник». Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».
З огляду на вищезазначене, професія електрозварювальника передбачена у всіх Списках № 2.
Як вже зазначалося вище, з записів в трудовій книжці позивача вбачається, що останній працював з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрогазосварювальником 4 розряду по переводу з шахти "Об'єднана" "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", з 05.04.1989 присвоєно 5 розряд електрозварювальника ручного зварювання у Госпрозрахунковій ремонтно-будівельній дільниці Донецького в/о м'ясної промисловості (зворот а.с.12), отже, вказаний період роботи зараховується до пільгового стажу.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду служби в армії з 17.05.1985 по 07.05.1987, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 109 Положення №590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР та перебування у партизанських загонах; служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба у органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку (підпункт «к»). При призначенні на пільгових умовах або у пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та у гарячих цехах та на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» та «б») пункту 16), та пенсій з нагоди втрати годувальника їхнім сім'ям, а також пенсій за старістю робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, що звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка йшла після закінчення цього періоду.
Судом встановлено, що до служби в армії позивач працював за професією, яка передбачена Списком № 1.
10 січня 1992 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року № 2012-XII «Про порядок ведення в дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був введений в дію Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 8 цього Закону час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Отже, період служби в армії з 17.05.1985 по 07.05.1987 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
У той же час, відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача.
Враховуючи вищевикладене та те, що заява позивача від 12.06.2023 була розглянута ГУ ПФУ в Сумській області, та саме зазначеним органом не зараховано стаж позивача, а також прийнято рішення від 19.06.2023 № 025450010067, для повного захисту порушеного права позивача, суд, у відповідності до ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 19.06.2023 № 025450010067, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати позивачу до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 10.09.1984 по 12.05.1985 та з 16.06.1987 по 18.05.1988 гірником підземним III розряду; з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрогазозварювальником 4 розряду та період служби в армії з 17.05.1985 по 07.05.1987.
Окрім того, у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 18 років, 7 місяців і 8 днів, при тому, що, як вказує відповідач, були зараховані усі періоди роботи. Разом з тим, як встановлено судом з розрахунку відповідача «Форма РС-право» (а.с.6), відповідач зазначив (зарахував) дійсно всі періоди трудової діяльності позивача, однак фактично зарахував до загального стажу тільки невелику частину зазначеного у трудовій книжці позивача трудового стажу у той час, коли позивач з наданням відповідного розрахунку, складеного за даними його трудової книжки, вказує, що має загальний стаж праці 30 років, 3 місяці і 7 днів. Так за період з 01.07.2007 по 02.06.2022 відповідачем було зараховано лише 3 роки, 4 місяці і 29 днів.
Відповідно до матеріалів справи, ані оскаржуване рішення, ані відзив на позовну заяву не містять жодних обгрунтувань правомірності незарахування до страхового стажу у повному обсязі періодів роботи позивача, які зазначені у його трудовій книжці. У зв'язку з викладеним суд вважає за потрібне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу у повному обсязі періоди роботи позивача, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_2 від 11.09.1984.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.06.2023, то суд відмовляє в задоволенні таких вимог, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
На виконання вказаних норм Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.
У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо незарахування до стажу позивача періодів його роботи.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду та беручи до уваги необхідність повторного розрахунку стажу з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи позивача з 10.09.1984 по 12.05.1985 та з 16.06.1987 по 18.05.1988 гірником підземним III розряду по Списку № 1, з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрозварювальника ручного зварювання по Списку № 2 та період служби в армії з 17.05.1985 по 07.05.1987 по Списку № 1, суд дійшов висновку, що порушені права позивача необхідно захистити шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області (оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії визначено саме ГУ ПФУ в Сумській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії) повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2023 з урахуванням спірних періодів та прийняти рішення по суті заяви.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Також слід зазначити, що суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання, оскільки за нормами п.1. ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, та за рішенням суду не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, таке клопотання позивача не підлягає задоволенню за безпідставністю.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, сплачену при зверненні до суду згідно квитанції від 12.07.2023 (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.06.2023 № 025450010067 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у повному обсязі періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_2 від 11.09.1984.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 10.09.1984 по 12.05.1985 та з 16.06.1987 по 18.05.1988 гірником підземним III розряду по Списку № 1, з 19.05.1988 по 28.09.1990 електрозварювальника ручного зварювання по Списку № 2 та період служби в армії з 17.05.1985 по 07.05.1987 по Списку № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 12.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько