Ухвала від 01.01.2024 по справі 400/1431/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 січня 2024 р. справа № 400/1431/22

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А. О., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час виконання рішення суду від 09.05.2022 року в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/63 від 06.01.2022 року про розмір грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/63 від 06.01.2022 року, з урахуванням проведених виплат;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набрало законної сили з 09.06.2022 року.

09.06.2022 року судом виготовлено виконавчі листи у справі.

20.10.2023 року позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час виконання рішення суду від 09.05.2022 року.

Заява обґрунтована наступним: позивач дізнався з листа-відповіді відповідача від 01.08.2023 року, що відповідачем нараховано кошти в сумі 127 542,33 грн., але виплату донарахованих коштів не здійснено. При цьому, суму нарахованої, але невиплаченої пенсії в розмірі 127 542,33 грн. відповідач визнав ще у листі від 02.08.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Суд ознайомився із заявою позивача та дійшов наступного висновку.

Як вбачається зі змісту заяви, про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 01.08.2023 року.

Однак, доводи позивача, що про порушення своїх прав він дізнався 01.08.2023 року не заслуговують на увагу, оскільки як зазначає сам заявник, суму нарахованої, але невиплаченої пенсії в розмірі 127 542,33 грн. відповідач визнав ще у листі від 02.08.2022 року.

Відтак, як слідує із поданої заяви та доданих до неї матеріалів, позивач дізнався про порушення своїх прав 02.08.2022 року.

Таким чином, позивачем не дотримано вимогу ч. 4 ст. 383 КАС України щодо строку подання заяви.

Суд звертає увагу позивача, що КАС України не передбачено поновлення пропущеного строку для подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, адже ч. 5 ст. 383 КАС України чітко визначено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Окрім зазначеного, ч. 2 ст. 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються, зокрема: інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання (пункт 7); інформація про хід виконавчого провадження (пункт 8).

Суд зауважує, що за змістом поданої заяви позивачем не зазначено інформації, передбаченої вимогами пунктів 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.

Тому, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява в порядку ст. 383 КАС України та додані до неї документи не містять інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід відповідного виконавчого провадження, відкритого територіальним органом державної виконавчої служби у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виконавчого листа у цій справі.

Суд наголошує, що звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України можливе лише за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Відтак, звернення особи до суду з такою заявою, коли вона не використала можливість виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження", є передчасним.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.12.2021 року у справі № 9901/235/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102149850), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки, є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим, як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України (пункт 10 цієї постанови).

Таким чином, заява не відповідає вимогам ч. 2, 4 ст. 383 КАС України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

З огляду на викладене, подану заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час виконання рішення суду від 09.05.2022 року, слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час виконання рішення суду від 09.05.2022 року, повернути заявнику разом з доданими до неї матеріалами.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз

Попередній документ
116066206
Наступний документ
116066208
Інформація про рішення:
№ рішення: 116066207
№ справи: 400/1431/22
Дата рішення: 01.01.2024
Дата публікації: 01.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)