МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 р. справа № 400/5003/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо дати призначення пенсії та застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки та при визначенні розміру доплати за понаднормовий стаж;
2) зобов'язати відповідача здійснити призначення пенсії з 02.05.2022 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 02.05.2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019-2021 роки і доплати за понаднормовий стаж 12 років відповідно до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 2010 року їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788). Набувши право на пенсію за віком, з 01.08.2022 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058) та заяви позивачки від 01.08.2022 року. При цьому, відповідачем розраховано розмір пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. На думку позивачки, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років в порядку Закону № 1788 із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058. Також, оскільки за призначенням пенсії позивачка звернулася 01.08.2022 року, тобто в останній день 3-місячного строку, вона має право на призначення пенсії з 02.05.2022 року. Крім того, відповідачем має бути нарахована доплата до пенсії за віком за понаднормовий стаж 12 років у розмірі 232,08 грн. (1934 грн. х 1% х 12 років), але позивачці виплачуються лише 128,88 грн.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. На день звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058, пенсія позивачці вже була призначена відповідно до Закону № 1788, оскільки пенсія вже призначалась, то в цьому випадку можливий лише перехід з одного виду пенсії на інший. Відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, так як Закон № 1058 зобов'язує, а не надає право застосувати при переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Таким чином, вимога позивачки щодо зобов'язання з 02.05.2022 року здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019, 2020, 2021 роки є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Відтак, відповідачем правомірно переведено позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. До того ж, при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 надбавка за понаднормовий стаж була обчислена з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що був чинний на грудень 2015 року - 1074 грн., відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, оскільки позивачка є працюючою особою.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивачка з 04.11.2010 року по 23.11.2010 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до п. “е” ст. 55 Закону № 1788.
01.08.2022 року позивачка звернулась із заявою про призначення пенсії на підставі Закону № 1058.
Як вказує відповідач, з 01.08.2022 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, розмір якої розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні позивачці пенсії за віком з 01.08.2022 року середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, позивачка звернулась до суду.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За визначенням ст. 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Як вбачається з позову, в 2010 році позивачці призначалась пенсія за нормами Закону № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
При цьому, суд зазначає, що на момент звернення до відповідача позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону № 1058, оскільки за таким призначенням вона звернулась вперше 01.08.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
З огляду на зазначене, а також враховуючи приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 згідно її заяви, мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки.
Відтак, дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, є протиправними.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд враховує, що 01.05.2022 року позивачка досягла віку 60 років, а із заявою про призначення пенсії за віком звернулася 01.08.2022 року.
Таким чином, пенсія за віком має бути призначена позивачці з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 02.05.2022 року і, відповідно, перерахунок призначеної позивачці пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, має бути проведений з 02.05.2022 року.
Щодо вимог про визнання протиправними дій щодо визначення розміру доплати за понаднормовий стаж та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням доплати за понаднормовий стаж 12 років відповідно до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Абзацом другим частини першої цієї статті передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 вересня - 1074 грн.
З листа відповідача від 17.04.2023 року вбачається, що позивачці проведено перерахунок пенсії, відповідно до якого при обчисленні доплати за понаднормовий стаж враховано розмір прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб (1074 грн.), та вказана доплата склала 128,88 грн. за 12 років понаднормативного стажу.
Виходячи з системного аналізу норми ч. 3 ст. 42 Закону № 1058 вбачається, що підвищенню підлягають пенсійні виплати, розмір яких згідно із законодавством обчислюється виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, підвищення мінімального розміру пенсії та надбавки до пенсії за понаднормовий стаж провадиться лише непрацюючим пенсіонерам. Пенсіонерам, які продовжують працювати, збільшення зазначених розмірів виплат здійснюватиметься після звільнення їх з роботи, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на момент звільнення.
Оскільки матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивачка продовжує здійснювати трудову діяльність, відповідно до приписів абзацу 2 ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, надбавка до пенсії за понаднормовий стаж з 1 січня 2016 року та до моменту звільнення позивачки з роботи не підлягає перерахунку через зміну прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а перераховується тільки через збільшення понаднормового стажу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії з використанням для обрахунку надбавки за понаднормовий стаж розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у сумі 1074 грн., який був встановлений до 01.01.2016 року.
Відтак, в частині вимоги про визнання протиправними дій щодо визначення розміру доплати за понаднормовий стаж, слід відмовити.
Позов задовольнити частково.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивачка сплатила у розмірі 1073,60 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".
Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачці в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, при переведенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) призначити пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 02.05.2022 року та провести перерахунок пенсії за віком у вiдповiдностi до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", починаючи з 02.05.2022 року, iз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, обчисленої як середній показник за 2019, 2020, 2021 роки, та здiйснити виплату пенсії з урахуванням ранiше виплачених сум.
4. У задоволенні вимоги про визнання протиправними дій щодо визначення розміру доплати за понаднормовий стаж - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз