Справа №591/8145/23
Провадження № 4-с/591/14/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.,
представника скаржниці - Думал О.С.
представників державної виконавчої служби - Литовченко Г.Ф., Бистрик О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Думал Ольги Сергіївни на постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литовченко Ганни Федорівни,
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Думал О.С. звернулася до суду з вказаною скаргою та свої вимоги мотивує тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2022 року справа № 591/6615/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки майнову шкоду у розмірі 6163 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 1500 грн., судовий збір - 908 грн. 00 коп. та витрати на експертизу - 1900 грн.
Зазначає, що ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Поряд з цим, заявник не наділена збирати і отримувати таку інформацію, на відміну від державного виконавця.
04 серпня 2023 року позивачка звернулася до Зарічного ВДВС з заявою, в якій вона повідомила, що боржник помер та просила звернутися до державної нотаріальної контори з запитом про заведення спадкової справи після смерті боржника.
Згідно із ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво можливо в частині стягнення завданих матеріальних збитків (майнової шкоди).
Враховуючи вказані обставини, просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литовченко Г.Ф. про закінчення виконавчого провадження від 07 серпня 2023 року; поновити строк на звернення до суду зі скаргою.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2023 року скаргу залишено без руху, надано заявниці час для усунення недоліків.
29 вересня 2023 року представником заявниці надано суду документи на виконання ухвали суду від 22 вересня 2023 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено справу до розгляду на 06 листопада 2023 року о 16 год. 30 хв.
26 жовтня 2023 року від представника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литовченко Г.Ф. надійшов відзив на скаргу, в якому зазначає, що ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон) передбачає умови та підстави закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника.
При цьому постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, що передбачено частиною другою зазначено статті Закону.
Також звертає увагу, що Законом передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Тобто, зазначені положення передбачають встановлення факту відсутності чи наявності правонаступників саме юридичної особи, як сторони виконавчого провадження перед закінчення виконавчого провадження вказаних підстав.
Такі дії ґрунтуються на вимогах Закону та відповідають положенням частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. 15 ч. 5 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Станом на 28 червня 2022 року до відділу не надходила заява від стягувача щодо заміни сторони її правонаступником у виконавчому проваджені.
Можливості прийняття виконавцем будь-яких інших процесуальних рішень у випадку смерті боржника - фізичної особи, даний Закон не передбачає.
Отримавши дані про смерть боржника, за правилами ст.39 Закону державний виконавець повинен вирішити питання про закінчення виконавчого провадження.
Просить суд повністю відмовити у скарзі на дії державного виконавця Цибки В.Л. (а.с.29-31).
06 листопада 2023 року протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання у вказаній справі до 26 грудня 2023 року, 14 год. 00 хв. в зв'язку з клопотанням представника заявниці.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Думал О.С. скаргу підтримала, просить її задовольнити у повному обсязі, представники суб'єкта оскарження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти скарги з підстав, що викладені у відзиві на скаргу.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлена судом належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2022 року у справі №591/6615/21, провадження №2/591/562/22 розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в сумі 6163 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 1500 грн., судовий збір в сумі 908 грн. та витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 1900 грн. (а.с.8-9).
Постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Г.Ф. від 17 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69152091 з виконання виконавчого листа Зарічного районного суду м. Суми, виданого 12 квітня 2022 року по справі № 591/6615/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в сумі 6163 грн., моральної шкоди в сумі 1500 грн., судового збору в сумі 908 грн. та витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 1900 грн. (а.с. 10-11).
04 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до в.о. начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою, в якій повідомила, що боржник ОСОБА_2 помер. Просила перевірити даний факт і зробити запит до Державної нотаріальної контори про заведення спадкової справи та накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , для забезпечення не відчуження майна. Про вжиті заходи просила повідомити її письмово (а.с. 12).
Постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Г.Ф. від 07 серпня 2023 року закінчено виконавче провадження № 69152091 з примусового виконання виконавчого листа Зарічного районного суду м. Суми, виданого 12 квітня 2022 року по справі № 591/6615/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завдану внаслідок залиття квартири в сумі 6163 грн., моральної шкоди в сумі 1500 грн., судового збору в сумі 908 грн. та витрат па проведення експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 1900 грн. (у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2 . Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.13). Підставою винесення зазначеної постанови вказано смерть боржника, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 07 серпня 2023 року.
07 червня 2023 року в.о. начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на адресу ОСОБА_1 надіслав повідомлення про те, що у Зарічному відділі державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 69252091 з примусового виконання виконавчого листа № 591/6615/21 від 12 квітня 2022 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_1 у розмірі загальної суми боргу 10471,00 грн.
07 серпня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись вимогами п. 3 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 червня 2023 року, серія НОМЕР_1 , виконавчий лист повернуто до Зарічного районного суду м. Суми.
Вказано, що виконавче провадження щодо якого винесено постанову про його закінчення не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених законом (а.с. 14).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми, спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
На підставі частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеною Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи, як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження, зверталися за отриманням спадщини та що саме вони успадкували згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48 гс 20), а також у постанові Верховного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 461/320/23.
Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.
З вказаних обставин вбачається, що державний виконавець не вжив всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, та прийнято незаконне рішення про закінчення виконавчого провадження № 69252091.
За нормами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Звертаючись до суду з вказаною скаргою, ОСОБА_1 просила поновити строк звернення до суду зі скаргою, обгрунтовуючи його тим, що заявниця є особою похилого віку, потребувала додаткового часу для реалізації права на правову допомогу, передбаченого ст. 59 Конституції України, а саме: оформлення заяви до Сумського центру надання БВПД про призначення їй адвоката за рахунок держави, збору документів, які надають право на призначення адвоката за рахунок держави.
Суд, вважає, що скаржницею пропущений з поважних причин 10-ти денний строк звернення до суду із зазначеною скаргою, а доводи висловлені у клопотанні про поновлення строку підтверджені належними доказами та не спростовані іншими учасниками справи.
З огляду на вказані вимоги законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 262, 450- 452 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литовченко Ганни Федорівни про закінчення виконавчого провадження (ВП № 69252091) від 07 серпня 2023 року.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлений 01 січня 2024 року.
Суддя А.П.Сидоренко