1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12592/23 1-кп/335/471/2024
22 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 січня 2023 року за №42023081370000039, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, військовослужбовця, солдата військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу закону,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
19.12.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023081370000039 від 17.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Відповідно до ухвали судді від 20.12.2023 у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 22.12.2023.
В кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.12.2023.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, зазначивши на наявності передбачених законом підстав для судового розгляду. Крім того, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду у зв'язку з вчиненням особливо тяжкого злочину. Також обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового слідства, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, так само може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки має до цього схильність, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні
Враховуючи наведене, вважав, що до обвинуваченого не може бути застосований менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та викладені в ньому доводи.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти призначення судового розгляду, але вважав, що підстав для продовження відносно нього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що є всі підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу вважав, що ризики прокурором не доведені, вказав на те, що обвинувачений має бажання продовжити проходити службу.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали обвинувального акту, приходить до висновку щодо наявності підстав для призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, підстави для закриття кримінального провадження або його зупинення - відсутні, обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Крім того, з метою підготовки кримінального провадження до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового розгляду, з'ясовано, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинені інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, при допиті свідків проводити закриті судові засідання.
Таким чином, кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з окремими обмеженнями щодо відкритості засідань, в яких буде проведено допит свідків за даним кримінальним провадженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Після роз'яснення обвинуваченому зазначеної норми законодавства, останнім такого клопотання заявлено не було.
З указаних мотивів суд доходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні та здійснення його розгляду суддею одноособово.
Коло осіб, які беруть участь у судовому засіданні, є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, свідки.
З питання щодо необхідності складання відносно обвинуваченого досудової доповіді необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, ОСОБА_4 не підпадає під ознаки осіб щодо яких складається досудова доповідь.
Вирішуючи заявлене клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується таким.
Частиною 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.
Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2023 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.12.2023.
ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 років до 12 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 одружений, має двох малолітніх дітей, будь-які інші особи на його утриманні не перебувають, був працевлаштований, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , має звання «солдат», має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше був судимий, але судимості у встановлений законом порядку зняті та погашені.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За матеріалами провадження обвинувачений має зареєстроване місце проживання, але неодноразово допускав недбале ставлення до військової служби та покладених на нього обов'язків. Останній демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України.
Наведені прокурором докази по кримінальному провадженню, на цій стадії процесу, є достатніми вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може:
- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Тривалий час був відсутнім за місцем служби, в судовому засіданні не назвав жодної поважної причини, яка б йому перешкоджала повернутися до виконання своїх службових обов'язків;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового слідства, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, обвинувачений перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема, не з'явився на службу, обов'язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. Бажання обвинуваченого на теперішній час продовжити службу не підкріплені його діями та не підтверджені належними доказами.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , на думку суду дають підстави дійти висновку, що існують з боку останнього ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інший злочин.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, судом вирішувалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, зокрема і у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою зареєстрованого місця проживання, однак, на переконання суду, такий запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки уповноважений орган не зможе контролювати місце перебування останнього, осіб з якими він спілкується, що може мати негативні наслідки для судового розгляду кримінального провадження.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; працездатний вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого; негативну репутацію обвинуваченого за місцем служби; нестабільний майновий стан останнього, недоведеність наявності постійних доходів, зокрема як військовослужбовця; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик недбалості ставлення до служби, що його створює обвинувачений.
Відповідно до п. 7 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Отже, враховуючи доведеність на цій стадії провадження обґрунтованості обвинувачення висунутого ОСОБА_4 та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безальтернативним.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.408 КК.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховуючи всі обставини справи, ставлення обвинуваченого до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, матеріальне забезпечення військовослужбовця ОСОБА_4 , вважає за необхідне визначити останньому розмір застави, яка складатиме 82 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 220 088,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, здійснення впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 19 лютого 2024 року включно.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 31-33, 199, 205, 217, 314-316, 369-372 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Призначити кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023081370000039 від 17 січня 2023 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, до судового розгляду.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Судове засідання призначити на 27 грудня 2023 року об 11 год. 00 хв., у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б.
Визначити резервну дату для судового засідання на 23 січня 2023 року о 13.00 годині.
Викликати у судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 19 лютого 2024 року включно.
Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у 82 (вісімдесят два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 220 088 (двісті двадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок (отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_4 , номер провадження в суді 335/12592/23, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.
Роз'яснити ОСОБА_4 обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки їх невиконання.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 27.12.2023 о 09.00 год.
Суддя: ОСОБА_1