Справа № 308/23167/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна, звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд іншому суду, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
При цьому, виключна підсудність є пріоритетною над загальною.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
Згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013, якою роз'яснено схожі за своєю суттю правовідносини, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Згідно п. 42 цієї ж Постанови, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічну позицію щодо категорії справ, які належать до виключної підсудності, викладено у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 640/16548/16-ц.
Листом Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам роз'яснено, що позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або, якщо це місце невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України (статті 1216- 1218,1221,1223,1241 ЦК України).
Отже, право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільним від предмету спадкування (спадкової маси, спадкового майна). Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, в тому числі і правом, що набувається в порядку спадкування.
Судом встановлено, що вимоги за позовом стосуються нерухомого майна, а саме, 1/6 частки у земельній ділянці площею 0,5003 га, кадастровий 4822083800:01:000:0244; 1/6 (одну шосту) частки у земельній ділянці площею 1,8393 га, кадастровий 4822083800:11:000:0247; 1/6 (одну шосту) частки у земельній ділянці площею 8,9645 га, кадастровий 4822083800:03:000:0060, які знаходиться на території Прибужанської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
Отже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 30 ЦПК України у цій справі мають бути застосовані правила виключної підсудності.
Згідно з частиною 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачкою заявлено позовну вимогу з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Прибужанської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, на дану категорію справ поширюється дія правила про виключну підсудність, вважаю за необхідне направити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом за виключною підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області на підставі п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 27, 30, 31, 187, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, передати за виключною підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (адреса: вул. Кібрика, 11, м. Вознесенськ Миколаївської області, 56500).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник