Справа № 308/20268/23
1-кс/308/6075/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 11.10.2023 року внесені до ЄРДР за №12023071030002099, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив, умисний, корисливий злочин при наступних обставинах:
10.10.2023 року в період часу з 10 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), перебуваючи на території будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом таємного викрадення. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, таємно, приховуючи власні дії від оточуючих та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав грошові кошти у сумі 2 500 гривень, із жіночої сумки, яка знаходилась на подвір'ї домоволодіння, та власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого ОСОБА_5 покинув місце події, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Таким чином своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 2 500 гривень.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжу), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 12.10.2023 року близько 22 години 30 хвилин, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_8 , який напередодні запросив останнього для тимчасового проживання, де в нього повторно виник протиправний умисел на таємне заволодіння чужим майном передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, таємно, приховуючи власні дії від оточуючих та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу із чоловічої сумки, що знаходилась у вітальній кімнаті, викрав грошові кошти в сумі 8 500 гривень, належних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після вчиненого ОСОБА_5 покинув місце події, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 8 500 гривень.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжу), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Так 20.12.2023 близько 03:00 год. ОСОБА_5 перебував за адресою АДРЕСА_4 , та в цей момент у ОСОБА_5 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення. Після чого ОСОБА_5 проник на територію подвір'я за вищевказаною адресою, та через незачинені вхідні двері зайшов до будинку АДРЕСА_4 . Тоді останній діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає, забрав із будинку два монітори комп'ютерні марки «DELL», та марки «Hannsen G» вартість яких встановлюється, обігрівач червоного кольору марки «Grunhelm», а також гаманець чоловічий у якому знаходися грошові кошти у сумі близько 200 грн. Після чого ОСОБА_5 покинув будинок, вийшовши з вказаними речами на територію подвір'я і збирався покинути місце події разом із викраденими речами. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для вчинення кримінального правопорушення, свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий з викраденими речами та затриманий свідком ОСОБА_9 , коли останній намагався покинути територію подвір'я будинку.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до житла, в умовах воєнного стану.
31.10.2023 року слідчим, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжу), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
13.11.2023 року досудове розслідування кримінального провадження № 12023071030002099 було зупинене та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2023 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до житла, в умовах воєнного стану.
21.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше оголошеної підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тячів Закарпатської області, українця, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.10.2023; протоколом огляду місця події від 10.10.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 12.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.10.2023; протоколом огляду місця події від 16.10.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-23/10186-Д; висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-23/10187-Д, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.12.2023, Протоколом огляду місця події від 20.12.2023, протоколом затримання особи підозрюваної у вчинення злочину від. 20.12.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від. 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, протоколом допиту свідки ОСОБА_9 від 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 20.12.2023, повідомленням про зміну раніше оголошеної підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 21.12.2023.
В даному випадку підозрюваний ОСОБА_5 злісно ухилявся від явки до органу досудового розслідування, переховувався від органу досудового розслідування. Неявка ОСОБА_5 до органу досудового розслідування перешкоджала закінченню вказаного кримінального провадження та скеруванню його до суду.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2021 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Таким чином існують достатні підстави вважати, що вчиняючи нове кримінальне правопорушення ОСОБА_5 усвідомлював можливість настання покарання за його вчинення, а також можливість застосування запобіжного заходу при його неналежній процесуальній поведінці.
Таким чином навіть застосування покарання відносно ОСОБА_5 не запобігло вчиненню ним нового кримінального правопорушення, що свідчить про свідоме небажання ставати на шлях виправлення, протиставлення себе нормам моралі та права.
Разом з тим під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023071030002099 ОСОБА_5 допускав неналежну процесуальну поведінку, що проявлялась у неявці за викликом до органу досудового розслідування, переховування від органу досудового розслідування, що унеможливлювало вчасне проведення слідчих та процесуальних дій в даному провадження, що в свою чергу перешкоджало швидкому повному та неупередженому розслідуванні.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ніде не працює, не має стійких соціальних зв'язків та позитивної репутації в суспільстві, не має законних джерел існування, та постійного місця проживання, та може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
Зокрема, аналіз особистості ОСОБА_5 вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , так як такі дотримані не будуть. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
За таких обставин, слідчий у клопотанні просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладеними в такому підставами. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може впливати на потерпілих, свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.10.2023; протоколом огляду місця події від 10.10.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 12.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.10.2023; протоколом огляду місця події від 16.10.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023; висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-23/10186-Д; висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-23/10187-Д, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.12.2023, Протоколом огляду місця події від 20.12.2023, протоколом затримання особи підозрюваної у вчинення злочину від. 20.12.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від. 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, протоколом допиту свідки ОСОБА_9 від 20.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 20.12.2023, повідомленням про зміну раніше оголошеної підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 21.12.2023.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, спрямованих на посягання на чуже майно та має непогашену судимість.
Також слідчий суддя бере до уваги те, що Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2021 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Вказані обставини, на думку слідчого судді, свідчать про схильність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення нових, умисних, корисливих злочинів.
Крім цього, судом враховано також те, що ОСОБА_5 перебуваючи в працездатному віці ніде не працює.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв'язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя погоджується із твердженням органу досудового розслідування про наявність ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 та тяжкості можливого призначення покарання.
Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний має можливість незаконно випливати на свідків, потерпілих по кримінальному провадженню.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
З огляду на вказане та враховуючи висловлену, в судовому засіданні позицію прокурора, який вважає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід визначити мінімальний розмір застави, беручи до уваги матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 06 год. 50 хв. - 03.02.2024 року.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання - з 06 год. 50 хв., 20.12.2023 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 50 (п'ятдесяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками по справі:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1