Справа №638/20167/23
Провадження № 2-а/638/160/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м.Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: Агапова Р.О.
секретаря Павлова Д.О.,
з участю представників позивача Коваленко Л.І.,
відповідача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Восковенка В.М.,
за участю перекладача: Осіпової Т.Ф.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина РФ ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , в якому просило продовжити строк затримання з метою ідентифікації ОСОБА_1 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на шість місяців.
В обґрунтування позову зазначає, що 26.06.2023 Управлінням міграційного контролю ГУ ДМС у Харківській області було винесено рішення про примусове видворення гр. ОСОБА_1 .
Вказує, що у гр. ОСОБА_1 оригінали документів, які встановлюють особу, відсутні, що унеможливило здійснення процедури примусового видворення вищезазначеного Відповідача з території України до країни походження або третьої країни.
Зважаючи на те, що відповідач не має ніякого документу, який дає йому право на виїзд з України, а також з метою здійснення заходів щодо ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України в Харківській області звернулось до Державної міграційної служби України. Директору Департаменту у справах іноземців та ОБГ ДМС України було повідомлено інформацію щодо поміщення гр. ОСОБА_1 до Миколаївського ПТПІ та необхідності здійснення заходів щодо його ідентифікації. На даний час відповідь на вищезазначене клопотання на адресу позивача не надходила.
Окрім того, також з метою здійснення заходів щодо ідентифікації відповідача Головним управлінням ДМС у Харківській області направлено запит на адреси управлінь ДМС України в областях. З наданих органами міграційної служби відповідей вбачається, що гр. ОСОБА_1 за обліками інших управлінь ДМС України не значиться.
Вказує, що враховуючи те, що строк затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, спливає 26.12.2023 року, існує ризик втечі відповідача після закінчення вказаного строку.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де, зокрема зазначив, що позивач нічого не робить для ідентифікації відповідача. Вказує, що відповідач самостійно зібрав усі документи, які підтверджують його громадянство та інші відомості необхідні для отримання документів на виїзд за межі території України.
Окремо зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази незаконного перебування відповідача на території України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 19.12.2023 оголошувалась перерва до 20.12.2023.
20.12.2023 судове засідання не відбулось у зв'язку із повідомленням про замінювання приміщення суду, у зв'язку з чим засідання було відкладене на 26.12.2023.
У судовому засіданні 26.12.2023 позивач позов підтримав та надав відповідь на відзив, де зокрема зазначив, що в матеріалах справи відсутні документи, які б надавали право відповідачу на перетин кордону України.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у відзиві.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.06.2023 у справі № 638/6592/23 задоволено позов Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.
Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконне перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.
З метою здійснення заходів щодо ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України в Харківській області звернулось до директора Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України, начальників ГУ ДМС України в областях та ЦМУ у м. Києві та Київській області.
З наданих органами міграційної служби відповідей вбачається, що гр. ОСОБА_1 за обліками інших управлінь ДМС України не значиться.
Також, відповідач не звертався до територіальних органів ДМС із заявою про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш, як на 18 місяців.
У відповідності до ч. 1, ч. 3 та 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особи без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Як визначено в розділі І п. 3 Інструкції «Про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженої наказом МВС України, СБ України, від 22.01.2018 року № 38/77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.04.2018 року № 482/31934, примусове повернення та примусове видворення означають систему адміністративно правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.
Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно ч.12 вищевказаної статті, про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відповідно до ч.13 вказаної статті, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем власними засобами зібрані наступні документи: копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва Міністерства Російської Федерації по податкам та зборам про постановлення на облік в податковому органі фізичної особи за місцем мешкання на території РФ на ім'я ОСОБА_1 ; копія відповіді посольства Російської Федерації в Республіці Молдова, яким повідомляється, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації; копія військового квитка НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ; копія страхового свідоцтва державного Пенсійного фонду Російської Федерації на ім'я ОСОБА_1 ; копія водійського посвідчення на ім'я ОСОБА_1 ..
Разом з тим встановлено, що на час подання адміністративного позову у відповідача відсутній паспортний документ, обов'язкова наявність якого визначена в ст.ст. 9,15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,
Згідно п.16 ч.1 ч1 ст.1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Згідно з Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Встановлено, що строк затримання відповідача у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства згідно рішення суду спливає 26.12.2023, однак у відповідача відсутні документи, що дають право перетину державного кордону України.
Беручи до уваги той факт, що станом на даний час неможливо забезпечити примусове видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позов про продовження строку затримання відповідача у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства , які незаконно перебувають в Україні, з метою вжиття заходів щодо примусового видворення, підлягає до задоволення.
Однак, беручи до уваги, надані ОСОБА_1 документи, суд приходить до висновку, що продовження строку затримання відповідача з метою вжиття заходів щодо його примусового видворення на 6 місяців буде надмірним.
Керуючись ст.ст.2, 8-10, 121, 241-246,271,272,289,297 КАС України, ст.4,9,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Продовжити строк затримання з метою ідентифікації громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на один місяць, до 26.01.2024.
В іншій частині - відмовити.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов