Справа № 209/5730/23
Провадження №2/190/597/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
26 грудня 2023 року м.П"ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 03 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4720434 про надання споживчого кредиту, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кошти на поточні потреби у розмірі 10000 грн., на строк кредитування 30 днів до 03.10.2021 року, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , з процентною ставкою 0,01 % в день.
21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступив на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 4720434.
Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитом - 10000 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 22700 грн., інфляційні втрати - 8109,60 грн., 3 % річних за користування кредитом - 1537,35 грн., загальна сума заборгованості складає 42346,95 грн., яку просять сягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву з проханням справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив /а.с. 81/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
03 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4720434 про надання споживчого кредиту, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кошти на поточні потреби у розмірі 10000 грн., на строк кредитування 30 днів до 03.10.2021 року, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , з процентною ставкою 0,01 % в день /а.с.53-56/.
21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступив на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 4720434 /а.с. 20-24/.
Проте зобов'язання за вказаним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 42346,95 грн., з яких заборгованість за кредитом - 10000 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 22700 грн., інфляційні втрати - 8109,60 грн., 3 % річних за користування кредитом - 1537,35 грн./а.с.32-39/.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №4720434 у розмірі 42346,95 грн., що і дає підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмові в позові - на позивача.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07 липня 2022 року, укладеного між клієнтом ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., адвокат бере на себе зобов'язання по наданню клієнту за зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов'язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до договору.
Вартість наданих послуг із правової допомоги позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4720434 від 03 вересня 2021 року складає 10000 грн. /а.с. 64/.
Згідно платіжної інструкції від 19.09.2023 року № 859 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснено оплату послуг з аналізу, складання та подання позовної заяви адвокату Крюковій М.В. у розмірі 10000 грн. /а.с. 63/.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу 10000 грн., відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2147,20 грн. витрат зі сплати судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (03150 м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) - 42346 (сорок дві тисячі триста чорок шість гривень) 95 коп., з яких заборгованість за кредитом - 10000 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 22700 грн., інфляційні втрати - 8109,60 грн., 3 % річних за користування кредитом - 1537,35 грн.; сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса