Справа № 504/4010/23
Провадження № 2/504/2193/23
УХВАЛА
про передачу справи до іншого суду
"15" грудня 2023 р. смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря- Завади Ю.А., -
розглянувши у ввідкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.09.2023 року відкрито провадження у справі.
За правилом ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом здійснювалось з'ясування місця реєстрації відповідача.
Відповідно до відповіді відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач визначаючи підсудність справи Комінтернівському районному суду Одеської області вказав, що з ним у теперішній час проживає спільна з відповідачкою донька- ОСОБА_3 .
Водночас до позову додані лише документи, які свідчать про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас на теперішній час дитині виповнилось більше 15 років.
За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Таким чином, у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями статті 29 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Вказана норма узгоджується з положеннями статті 29 ЦК України, зокрема, її частиною другою, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.
З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, а також те, що на момент розгляду справи у суді до винесення рішення по суті спору дитині виповнилося 16 років, то суд застосовує положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України.
Отже суд дійшов до висновку про відсутність доказів, що дитина, які більше 15 років фактично проживає з батьком.
Крім того, особливу увагу суд звертає на те, що з червня 2023 року ОСОБА_1 мобілізований до лав ЗСУ де в теперішній час проходить військову службу.
Вказане викликає у суду грунтовні сумніви в тому, що дитина дійсно фактично проживає із батьком.
Інших доказів на спростування встановлених судом обставин заявник не надав.
Таким чином, справа не підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області, тому позовна заява має бути направлена до Ширяївського районного суду Одеської області.
За правилом ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Передати до Ширяївського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Матеріали справи направити до Ширяївського районного суду Одеської області після закінчення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали, або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа має бути прийнята до розгляду Ширяївським районним судом Одеської області (ст. 32 ЦПК України)
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з часу її проголошення.
Суддя В.К. Барвенко