Справа № 504/3181/23
Провадження № 2/504/1968/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Завади Ю.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.12.2019 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про шлюб № 157.
Від шлюбу є дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що унеможливлює розірвання шлюбу через органи реєстрації актів цивільного стану.
Спільне життя з відповідачем виявилось невдалим, через відсутність взаємної любові та порозуміння. Вони втратили одне до одного почуття кохання та поваги, мають несумісні характери. Вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство, тому надання строку для примирення є недоцільним, оскільки подальші сімейні відносини неможливі.
Позивач вважає, що шлюб має лише формальний характер, тому просить суд задовольнити його позов та розірвати між ними шлюб.
Крім того, позивач, посилаючись на те, що відповідач добровільно належну допомогу на утримання дитини не надає, дитина проживає з мамою, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі однієї чверті від усіх видів доходів (заробітку) відповідача, починаючи від дня звернення до суду до настання повноліття дитини.
Позивач подала заяву про розгляд справи у свою відсутність, свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщений за місцем реєстрації про дату, час та місце проведення судового засідання.
Розглянувши доводи позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:
Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство.
Сумісне життя суперечить інтересам подружжя.
Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання шлюбу ґрунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання позовних вимог в частині стягнення аліментів суд виходить з наступного:
Шлюбні відносини між сторонами не склались, і сторони проживають окремо.
Дитина проживає із мамою (позивачкою), батько добровільно допомогу на утримання дитини не надає.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд враховує, що розмір аліментів позивачкою визначений і мінімальному розмірі передбаченому законом, інші істотні обставини судом не встановлені, інші істотні докази сторонами не надані, отже вимоги в частці аліментів від доходу є обгрунтованими і підлягають задоволенню у розмірі чверті від усіх доходів (заробітку) відповідача.
Що стосується вимог позивача про стягнення аліментів на утримання її, як дружини до досягнення дитиною трьох років та розміру аліментів, які підлягають до стягнення, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Що стосується вимог позивача про стягнення аліментів на утримання її, як дружини до досягнення дитиною трьох років та розміру аліментів, які підлягають до стягнення, суддя вважає за потрібне зазначити наступне.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.
Тому, з урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідач має сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі однієї чверті від усіх видів доходів (заробітку), відсутності доказів можливості відповідача сплачувати майже 50 відсотків від своїх доходів, доходить висновку про те, що з відповідача можливо стягнути аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/8 частини заробітку (доходів) відповідача.
Протилежного матеріали справи не містять.
Розмір аліментів може бути змінений у подальшому у зв'язку із зміною істотних обставин, які мають бути враховані судом.
Стягнути слід з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 105 ч. 3, ст. 109 ч. 3, ст. 110 ч. 1, ст. 112 ч. 2, ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4-13, 76-89, 142, 258-273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.12.2019 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про шлюб № 157.
Рішення після набрання ним законної сили направити до Доброславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 01 серпня 2023 року.
Розмір аліментів не може бути меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/8 частини заробітку (доходів) відповідача до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 01 серпня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 гривень на користь держави (судовий збір в частині позовних вимог про розірвання шлюбу).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.К. Барвенко