Справа № 947/26107/23
Провадження № 1-кс/947/17343/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання керівника Білгород-Дністрвоської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42023160000000220 від 28.06.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого експедитором, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДбР, розташвоаного у м. Миколаєві, за процесуального керівництва Білгород-Дністрвоської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досдуове розслідування кримінального провадження № 42023160000000220 від 28.06.2023 року.
Згідно обставин викладених у письмовому клопотанні сторони обвинувачення, 16.10.2023 року ОСОБА_4 повідмолено про підозру у вичненін кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за кваліфікуючими обставинами: надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
18.12.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового росзлідування означеного кримінального провадження було продовжено до шести місяців, а саме до 18.02.2024 року, включно.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням до слідчого судді і просить обрати відносно підозрюваного нічний домашній арешт, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданного клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити;
-підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 16.10.203 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: матеріалами оперативного підрозділу УСБУ в Одеській області, заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом обшуку від 16.10.2023, за місцем мешкання, протоколами НСРД та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у їхній сукупності.
Слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення. На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявна особа свідка - ОСОБА_7 , який є заявником у даному кримінальному провадженні. Протоколи допиту такої особи, в якому зазначені його анкетні дані, долучені до матеріалів даного клопотання. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у тому числі, підтверджується саме показаннями такого свідка.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на теперішній час вказаний свідок допитаний. Між тим, враховує слідчий суддя також й відомості в частині того, що за винятком випадків, передбачених ст. 225 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування. Відтак, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду, слідчий суддя не може виключати допиту таких осіб безпосередньо судом, в зв'язку з чим, слідчий суддя не може виключати можливого незаконного впливу з боку підозрюваної особи на такого свідка, що в свою чергу свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає, що запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язку утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризиків, передбачених п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено ані в клопотанні, ані в судовому засіданні існування вказаних ризиків, так сторона клопотання формально зазначає, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь яку річ, чи документи, так як відомості по вказаному кримінальному проваджені внесено ще 28.06.2023 року, за цей час сторона обвинувачення проводила певні слідчі дії, в тому числі і обшуки та вилучила всі необхідні документи. Також жодним чином стороною обвинувачення не доведений ризик можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.
З приводу доводів сторони обвинувачення, про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя також вважає, що зазначений ризик є не обґрунтованим, так як ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряється обставини того, що ОСОБА_6 може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні на даний час не встановлено, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання керівника Білгород-Дністрвоської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42023160000000220 від 28.06.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 18.02.2024 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвлин наступної доби, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 18.02.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення в рамках даного кримінального провадження;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1