Справа № 947/36708/23
Провадження № 1-кс/947/16943/23
29.12.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , третьої особи - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480000244 від 15.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України,-
В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000244 від 15.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України, за фактом організації заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайством), вчиненим у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Досудовим розслідуванням встановлено, що злочинний умисел осіб, які причетні до вчинення вказаного злочину, полягав в отриманні у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб у своє розпорядження інформації про осіб, які мають відриті банківські рахунки у банківських установах України, Республіки Молдова, Республіки Польща, Королівство Іспанія, Чеська Республіка, Італійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Об'єднані Арабські Емірати та подальшому здійсненні телефонних дзвінків з підміною абонентських номерів задля заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами потерпілих з використанням електронно-обчислювальної техніки та встановленого на ній спеціального програмного забезпечення.
Кінцевим результатом вчинених злочинів є отримання незаконного доходу за рахунок протиправного заволодіння та подальшого привласнення грошових коштів потерпілих шляхом їх переведення на підконтрольні організатору та наближеним до нього особам банківські рахунки, та віртуальні рахунки електронних WEB-сервісів.
При цьому, розуміючи, що всі етапи злочинної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим, організатор вказаного злочину, володіючи якостями лідера, добрими організаторськими здібностями, комунікабельністю, знаючи психологію людей, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив утворити та очолити внутрішньо та зовнішньо стійке об'єднання - злочинну організацію, так званий «Колл-центр» з метою вчинення особливо тяжких злочинів, спрямованих на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами невизначеної кількості клієнтів банківських установ України, Республіки Молдова, Республіки Польща, Королівство Іспанія, Чеська Республіка, Італійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Об'єднані Арабські Емірати.
Суть діяльності злочинної організації полягала у створенні та забезпеченні функціонування на території міста Одеси злочинного угруповання -«Колл-центр», члени якого задля конспірації своєї злочинної діяльності використовували SIP-телефонію, за допомогою якої зв'язувались з громадянами України, Республіки Молдова, Республіки Польща, Королівство Іспанія, Чеської Республіки, Італійської Республіки, Сполучених Штатів Америки, Об'єднаних Арабських Еміратів.
Відповідно до інформації отриманої в ході виконання доручення слідчого, до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
22.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 проведено обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено:
-грошові кошти номіналом 100 доларів США: РА02770172В, PF 14608192G, PF14608193J, PF14608194J, PB 6868034506G, ME39293659A, LK46864750A, LL05864472J, ML73187397B, PB06767439G, PF14608190J, PE09698661D, PD41678914C, PD41678913C, PD41678912C, PK29585780E, LB03553598F, PB67297279G, PL01209778C, PK05465644F, PF32985188L, PJ38176434A, PA02770171B, PB67297278G, PB76213779A, MF60391232C, PB69171660A, PL01209775C, PF14608180J, PF14008181J, KC39301347A, KK76070301A, CB82633709F, HB50553840R, PF14608196J, PA02770123B, PL84161711G, MB34474328S, PF32985189L, PB61702426C, PJ61728050A, MF23964763F, PC26368748B, PF46820770D, PK80465279D, PB59963360F, PB27000878M, PL35639337C, в загальній кількості 48 купюр упаковано до сейф-пакету № PSP 00072295
-комп'ютер системний блок № А266267, упаковано до 2-х поліетиленових пакетів із біркою.
Вищевказане майно визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 22.11.2023.
22.11.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України.
19.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках вищевказаного кримінального провадження повернуто прокурору для усунення недоліків.
Таку ухвалу слідчого судді отримано 25.12.2023 нарочно й на теперішній час, в зв'язку з виправленням раніше встановлених недоліків, сторона обвинувачення повторно підіймає питання накладення арешту майна.
Так, сторона обвинувачення у своєму клопотанні зазначає, що згідно ч. 4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
У зв'язку з тим, що речі вилучені в ході обшуку за місцем фактичного мешкання підозрюваної ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США: РА02770172В, PF 14608192G, PF14608193J, PF14608194J, PB 6868034506G, ME39293659A, LK46864750A, LL05864472J, ML73187397B, PB06767439G, PF14608190J, PE09698661D, PD41678914C, PD41678913C, PD41678912C, PK29585780E, LB03553598F, PB67297279G, PL01209778C, PK05465644F, PF32985188L, PJ38176434A, PA02770171B, PB67297278G, PB76213779A, MF60391232C, PB69171660A, PL01209775C, PF14608180J, PF14008181J, KC39301347A, KK76070301A, CB82633709F, HB50553840R, PF14608196J, PA02770123B, PL84161711G, MB34474328S, PF32985189L, PB61702426C, PJ61728050A, MF23964763F, PC26368748B, PF46820770D, PK80465279D, PB59963360F, PB27000878M, PL35639337C, в загальній кількості 48 купюр, комп'ютер системний блок № А266267, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно було набуте, в результаті вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, та як наслідок вони підпадають під критерії майна, зазначеного у ч. 1, ч. 3, ч.4, ч.5 ст.170 КПК України.
На підставі вищевикладеного, вилучені вищезазначені грошові кошти та речі відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, в тому числі підлягають спеціальній конфіскації на підставі п.4 ч.1 ст.96-2 КК України.
Також, речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного мешкання підозрюваної ОСОБА_4 ,набуті, в результаті вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та вказане майно підлягає конфіскації на підставі санкцій ч.5 ст. 190 та ч. 2 ст. 255 КК України.
В судовому засіданні:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, звернувши увагу, що прокурором було пропущено строк, встановлений слідчим суддею для звернення із клопотанням після усунення недоліків. Крім того, представник ОСОБА_4 зауважив, що вилучені речі жодним чином не причетні до інкримінованих його підзахисній кримінальних правопорушень, оскільки квартира орендується нею разом із побутовою та електронною технікою і меблями, а вилучені грошові кошти ОСОБА_4 були залишені на зберігання її батьком - ОСОБА_6 . З огляду на що, адвокат ОСОБА_5 просив відмоовити у задоволенні такого клопотання сторонни обвинувачення у повному обсязі. Долучив письмові заперечення з додатками, які просив врахувати.
Третя особа - ОСОБА_6 повідомив, що саме він є власником таких грошових коштів, які наддав доньці на зберігання, а тому просив грошові кошти повернути йому як власнику такого майна. Долучив виписку за рахунком, яку просив врахувати.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
Згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 грошові кошти могли бути отримані в результаті ймовірного вчинення останньою інкримінованих кримінально протиправних дій, що на переконання слідчого судді, з урахуванням, знову ж таки, фактичних обставин такого кримінального провадження може свідчити про відповідність таких грошових коштів критеріям речових доказів (гроші, набуті кримінально протиправним шляхом).
Крім того, слідчий суддя зауважує, що вилучений комп'ютер може містити відомості щодо кримінально-караної діяльності, у вчиненні якої наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , й у тому числі в подальшому, на думку слідчого судді, підлягає дослідженню спеціалістом.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що згідно кримінально-правової кваліфікації інкримінованих ОСОБА_4 дій, санкції ч. 2 ст. 255 та ч. 5 ст. 190 КК України передбачає в якості додаткового покарання конфіскацію майна, що відносно такої особи є додатковою підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Що стосується доводів представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 відносно пропуску строку на звернення з даним клопотанням, то слідчий суддя зазначає, що наведені доводи свого підтвердження в ході розгляду клопотання не знайшли, оскільки як зазначається у прокурором у клопотанні та було повідомлено ним у судовому засіданні, що останній тримав таку ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2023 року лише 25.12.2023 року.
В цьому розрізі слідчий суддя зазначає, що метою повернення клопотання прокурору є необхідність виправлення відповідних недоліків, про які прокурор вочевидь повинен бути обізнаний з метою подальшого досягнення такого завдання.
Більше того, навіть якби доводи адвоката ОСОБА_7 відповідали дійсності, то пропуск віповідного строку не може бути достатньою підставою для нерозгляду такого клопотання в тому числі з огляду на правовий висновок, зроблений у постанові Верховного суду від 08.04.2020 року (справа № 263/15845/2019).
Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою доводи представника ОСОБА_4 , зокрема з приводу того, що остання орендує житло разом із побутовою та іншою електронною технікою, при цьому зі змісту наданого ним договору оренди житлового приміщення від 01.11.2023 року не вбачається орендного використання будь-якої комп'ютерної техніки. Більше того, щодо твердження ОСОБА_6 про належність йому вилучених грошових коштів, слідчий суддя зазначає, що відповідно до проколу обшуку від 21.11.2023 року, який був проведений за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою : АДРЕСА_2 , за участю представника, будь-яких усних та або письмових заперечень від останньої щодо належності таких грошових коштів іншій особі не надходило.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів, доведення їх можливої конфіскації, а також спеціальній конфіскації, при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), а також можливості забезпечення спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, відносно останнього може бути забезпечена конфіскація майна.
З урахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, що унеможливить забезпечення виконання арешту майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити досягнення мети арешту майна, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, або ж зміняться фактичні обставини кримінального провадження (потерпілий відмовиться від цивільного позову, буде змінено кримінально-правову кваліфікацію відповідного діяння), зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480000244 від 15.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України - задовольнити.
Накласти із забороною користування та розпорядження арешт на майно, вилучене 22.11.2023 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
-грошові кошти номіналом 100 доларів США: РА02770172В, PF 14608192G, PF14608193J, PF14608194J, PB 6868034506G, ME39293659A, LK46864750 A, LL05864472J, ML73187397B, PB06767439G, PF14608190J, PE09698661D, PD41678914C, PD41678913C, PD41678912C, PK29585780E, LB03553598F, PB67297279G, PL01209778C, PK05465644F, PF32985188L, PJ38176434A, PA02770171B, PB67297278G, PB76213779A, MF60391232C, PB69171660A, PL01209775C, PF14608180J, PF14008181J, KC39301347A, KK76070301A, CB82633709F, HB50553840R, PF14608196J, PA02770123B, PL84161711G, MB34474328S, PF32985189L, PB61702426C, PJ61728050A, MF23964763F, PC26368748B, PF46820770D, PK80465279D, PB59963360F, PB27000878M, PL35639337C, в загальній кількості 48 купюр упаковано до сейф-пакету № PSP 00072295
комп'ютер системний блок № А266267, який упаковано до 2-х поліетиленових пакетів із біркою.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1