Справа №295/8937/23
Категорія 103
2-а/295/198/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову №236 від 21.06.2023, винесену в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Чернецькою Теодозією Юріївною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позов обґрунтовано тим, що 06.06.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «ВЕЙП ХАБ», за наслідками якої складено акт №10308/09-01/44467350, посилання на який здійснено в оскаржуваній постанові. Даним Актом встановлено факт порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, що передбачено Постановою КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) у населеному пункті з чисельністю понад 25 тисяч осіб.
21.06.2023 по встановленому факту складено протокол №235 за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, у якому здійснено посилання на начебто скоєне правопорушення, вчинене 06.06.2023.
Позивач вказує, що вона не погоджується із винесеною постановою, вважає її такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а також такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Постанова була винесена на підставі протоколу, який був складений із порушенням вимог ст.254, ст.256 КУпАП в частині його складення поза межами 24 годинного терміну, відведеного на його складення. Так, фактична перевірка, під час якої було виявлене порушення, відбулася 06.06.2023, про що складено відповідний акт №10308/09-01/44467350 від 07.06.2023, посилання на який було здійснено у оскаржуваній постанові. Проте, протокол №235 про адміністративне правопорушення було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Також позивач вказує, що контролюючим органом не встановлено особу, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів, що є обов'язковим для кваліфікації діяння за ч.1 ст. 163-15 КУпАП, оскільки у разі відсутності такої особи відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
Позивач у позові посилається також на не доведеність того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження того, що вона є посадовою особою, відповідальною за проведення розрахунків в магазині, оскільки не досліджено посадову інструкцію працівника.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви представник відповідача отримав 17.07.2023, що підтверджується змістом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Чернецької Т.Ю. №236 від 21.06.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.
За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 працює продавцем у ТОВ «Вейп Хаб», та нею було порушено ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, порядок проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), не дотримано установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, що передбачено Постановою КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) у населеному пункті з чисельністю понад 25 тисяч осіб.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
За змістом п.28 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги», торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення зокрема: пов'язані порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У відповідності ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскаржуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач посилається на те, що постанова була винесена на підставі протоколу, який був складений із порушенням вимог ст. 254, ст. 256 КУпАП в частині його складення поза межами 24 годинного терміну; контролюючим органом не встановлено особу, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів, що є обов'язковим для кваліфікації діяння за ч.1 ст.163-15 КУпАП, та відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Тобто, з огляду на положення КУпАП протокол є актом, який повинен містити інформацію про конкретне діяння, яке ставлять у вину особі, виходячи з правової природи поняття адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення №236 від 21.06.2023 вбачається, що фактична перевірка у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена 07.06.2023, про що складено акт №10308/09-01/44467350, при цьому, протокол №235 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого винесено оскаржувану постанову, складено 21.06.2023, тобто з порушенням строку, встановленого для складення такого протоколу, який визначено ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.
Доводи позивача про те, що для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП обов'язковою умовою є встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів, не заслуговують уваги. Суд вважає, що інкриміноване правопорушення містить формальний склад, для об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння. В даному випадку сам факт недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, визначає об'єктивну сторону правопорушення.
Разом з тим, стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Санкція ч.1 ст.163-15 КУпАП передбачає накладення штрафу за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 працює продавцем ТОВ «Вейп Хаб». Будь-яких доказів того, що позивач є фізичною особою - підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , або є посадовою особою ТОВ «Вейп Хаб», матеріали справи не містять.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, отже у її діях відсутній склад зазначеного правопорушення.
В адміністративному судочинстві діє принцип змагальності, який передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, відзив на позов та доказів на підтвердження правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, до суду не подав.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП, тому суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, що є його обов'язком відповідно до ст. 78 КАС України, а відтак суд приходить висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП, а постанова №236 від 21.06.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
У відповідності до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову у справі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову №236 від 21.06.2023, винесену в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Чернецькою Теодозією Юріївною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 536,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Житомирській області (м.Житомир, вул.Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 44096781).
Суддя Т.А. Воробйова