308/13235/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2023 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали заступника начальника відділу інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), про притягнення до адміністративної відповідальності гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу за адресою АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 204-1 КпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
26.07.2023 року о 02 год. 30 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород» на в'їзд в Україну прибула громадянка, яка на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянки Угорщини серії НОМЕР_1 вид. 10.07.2021 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» було встановлено, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з БД «Гарт/1П» Ризик, та особової картки ДМСУ від 26.07.2023 року, тобто вищезазначена громадянка вчинила спробу незаконного перетинання державного кордону без відповідного для громадян України документу,чим порушила порядок перетинання державного кордону громадянами України. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст.4 Конституції України, ч.1 ст.2 ЗУ «Про громадянство України», ст.. ст. 2,3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п.2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених ПКМУ від 27.01.1995 року №57, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП спробу незаконного перетину державного кордону України без відповідного для громадян України документу.
ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлялася, однак на розгляд справи не з'явилася.
Представник ОСОБА_1 - Калинич І.І. подав до суду заперечення, у якому просив суд закрити провадження у справі через відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу передбаченого ч.1 ст. 204-1 адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно норми 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 статті 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Відповідно до вимог Закону України Про державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно ст. 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що гр. ОСОБА_1 під час проходження прикордонного контролю пред'явила паспорт Угорщини серії НОМЕР_1 вид. 10.07.2021 для закордонних поїздок.
За відомостями з БД «Гарт/1П» Ризик вбачається, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України ОСОБА_1 .
У матеріалах справи відсутні які-небудь дані, які підтверджують, що паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_1 вид. 10.07.2021 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ОСОБА_1 пред'явила 26.07.2023 року у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород» на в'їзд в Україну, є підробленим.
Наведені вище обставини та докази свідчить про те, що в гр. ОСОБА_1 є закордонний паспорт громадянина Угорщини, який є офіційним документом, достовірність яких не оспорюється, і які надають їй певні права, у тому числі й на в'їзд в Україну чи виїзд із України, що в свою чергу свідчить про те, що 26.07.2023 о 02 год. 30 хв.при пред'явленні в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород» на в'їзд в Україну паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_1 вид. 10.07.2021, гр. ОСОБА_1 мала право на в'їзд в Україну.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надані на розгляд суду не доводять наявність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.204-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 а тому відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі підлягає закриттю. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. А тому, в даному випадку, протокол не може бути визнаний допустимим засобом доказування.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого 1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП , за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца