Справа № 308/23215/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», Ужгородська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольга Титусівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Матей Руслана Іванівна, житлово-будівельний кооператив «Мрія» про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявників, адвокат Бойко Богдан Богданович, що діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», Ужгородська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольга Титусівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Матей Руслана Іванівна, житлово-будівельний кооператив «Мрія» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 451751321101, номер об'єкта в РВПН 16961883) до вирішення даної справи по суті та набранням рішенням законної сили.
Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», Ужгородська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольга Титусівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Матей Руслана Іванівна, житлово-будівельний кооператив «Мрія», у якому просить:
- встановити, що майно, набуте під час перебування у шлюбі у період сумісного проживання та за рахунок спільних коштів, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 12.09.2014, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольгою Титусівною, зареєстрований в реєстрі за №2485, згідно з яким ОСОБА_3 передав у власність (продав) ОСОБА_5 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір іпотеки (без оформлення заставної) №036/09/2014/0280-01 від 12.09.2014, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольгою Титусівною, зареєстрований в реєстрі за №2486, що укладений між публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» як іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_5 за кредитним договором №036/09/2014/0280, як іпотекодавцем, згідно з яким в іпотеку передано нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - по 1/4 частині за кожною.
В обґрунтування поданої заяви, представник заявників зазначає, що спірна квартира за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2020 (справа №308/13009/19), що набрало законної сили, визнано відумерлою спадщиною.
В подальшому рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2023 (справа №907/783/21), що набрало законної сили 02.08.2023, стягнуто з Ужгородської міської територіальної громади в особі Ужгородської міської ради на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» грошові кошти в сумі 505387,60 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що набута у власність Ужгородської міської територіальної громади в особі Ужгородської міської ради як відумерла спадщина після смерті власника квартири - ОСОБА_5 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №036/09/2014/0280 від 12.09.2014, шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження (реєстраційний номер ВП в АСВП 730164432) 11.10.2023 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу по справі №907/783/21, де стягувачем є ПАТ АБ «Укргазбанк», а боржником - Ужгородська міська територіальна громада в особі Ужгородської міської ради.
12.12.2023 в рамках зазначеного вище виконавчого провадження було проведено опис та арешт майна боржника, про що було винесено відповідну постанову. За змістом даної постанови було описано та накладено арешт на житлову квартиру в АДРЕСА_1 , яка є предметом спору.
Також згідно акту державного виконавця зафіксовано, що у даній квартирі перебували мешканці - ОСОБА_1 та її малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначає, що сам факт опису та арешту майна боржника свідчить про незворотність подальших дій в рамках примусового виконання судового наказу від 28.08.2023, виданого Господарським судом Закарпатської області, а саме звернення стягнення на квартиру як на предмет іпотеки.
При цьому відповідно до статті 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. При цьому дія мораторію про заборону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення на час дії воєнного стану не поширюється на дане виконавче провадження так як боржником у ньому є юридична особа - Ужгородська міська рада.
Обґрунтовуючи подану заяву, також зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить ситуацію, за якої спірне майно може бути відчужене на примусових торгах на користь третіх осіб, що істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, поновлення порушених прав позивачів, за захистом яких вони і звернулись до суду.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Згідно вимог п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Так, судом встановлено, що заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано позов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», Ужгородська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Журкі Ольга Титусівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Матей Руслана Іванівна, житлово-будівельний кооператив «Мрія» про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права власності у порядку спадкування.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, враховуючи те, що предметом позову, який перебуває в провадженні суду є визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права власності у порядку спадкування, суд, виходячи з принципів здійснення цивільного судочинства, співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, вважає, що позивачем обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову, який є взаємопов'язаний з позовними вимогами, а тому заява підлягає задоволенню. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце можливе відчуження на примусових торгах спірної квартири в рамках виконавчого провадження №73016432 з виконання судового наказу по справі №907/783/21.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього кодексу; повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження по справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову - задовольнити.
У порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 451751321101, номер об'єкта в РВПН 16961883) до вирішення даної справи по суті та набранням рішенням законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.О. Шепетко