Справа № 308/13743/23
1-кс/308/6080/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , представника особи, стосовно якої заявлено клопотання, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про примусове залучення до проходження медичного обстеження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000113 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
З поданого клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000113 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання слідча зазначає, що ОСОБА_6 , 1989 року народження, мешканець АДРЕСА_1 весною-літом 2022 року, з метою ухилення від військової служби під час мобілізації вступив у злочинну змову із лікарем, який підробив медичні аналізи та обстеження.
Після отримання підроблених медичних документів, ОСОБА_6 , з метою ухилення від військової служби під час проходження військово-лікарської комісії подав вище вказані підроблені медичні документи про нібито наявність у нього хвороби спини до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в АДРЕСА_2 .
В подальшому, за їх результатами ОСОБА_6 отримав довідку про непридатність до військової служби, в тому числі у період військового стану.
На даний час ОСОБА_6 , маючи діагноз, який би не дозволяв йому працювати, натомість він щодня на своєму власному транспорті долає відстані понад 300 кілометрів, здійснюючи перевезення за маршрутом « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В ході досудового розслідування було встановлено склад військово-лікарської комісії, які приймали рішення щодо гр. ОСОБА_6 та отримано медичну документацію на підставі якої було прийнято рішення про непридатність ОСОБА_6 до військової служби.
Органом досудового розслідування повинна бути надана об'єктивна правова оцінка виконання професійних обов'язків медичних працівників, які здійснювали медичне обстеження ОСОБА_6 .
Слідча вказує, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність провести комісійну судово-медичну експертизу, яку було доручено Закарпатському бюро судово-медичних експертиз.
В ході досудового розслідування ОСОБА_6 неодноразово запрошувався до слідчого та до Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз, повісткою про виклик, яку було направлено рекомендованим листом за №8800874593414 від 31.10.2023 та отримано 07.11.2023, що підтверджується по трекінгу Укрпошти, однак він не явився для проходження СМЕ. 28.11.2023 ОСОБА_6 від дачі пояснень та від проходження СМЕ відмовився письмово. 07.12.2023 надіслано лист до Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз, в якому ми просили надати інформацію, чи зможуть експерти провести комісійну судово-медичну експертизу в повному обсязі, відповівши на всі запитання, які є в постанові слідчого без участі гр. ОСОБА_6 . Однак від 08.12.2023 за №5509 отримано лист, в якому експерт повідомляє, що в разі незабезпечення явки гр. ОСОБА_6 призначена судово-медична експертиза від 20.09.2023 року буде проведена в неповному обсязі.
З огляду на викладене для визначення стану захворюваності ОСОБА_6 слідча просить задовольнити подане клопотання.
В судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання, просили таке задовольнити.
В судовому засіданні представник особи, відносно якої розглядається клопотання заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що особа, яка подала заяву про кримінальне правопорушення, на підставі якої внесені відомості до ЄРДР є конкурентом ОСОБА_6 та займається таким ж видом діяльності - перевезеннями. Просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки таке є необґрунтованим та ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000113 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.
В рамках даного кримінального провадження у органу досудового розслідування з'явилась необхідність у зверненні з клопотанням про примусове залучення ОСОБА_6 для проведення судово-медичної експертизи.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 статті 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.3 ст. 242 КПК України примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Між тим, на суд покладена можливість обмеження конституційних прав та свобод громадян у передбачених законом випадках, в тому числі і в частині направлення особи до медичного закладу для проведення медичної або психіатричної експертизи, але лише для з'ясування обставин, визначених ч. 2 ст. 242 КПК України.
Примусовість проведення експертизи полягає в тому, що особа, якій призначено експертизу, освідується спеціалістами в галузі судової медицини або судової психіатрії проти її волі. Проведення такого освідування експертом амбулаторно є не довготривалим і не потребує значного часу для перебування особи в певному місці в умовах судово-медичного чи психіатричного стаціонару. Тому в разі відмови підозрюваного, потерпілого свідка прибути у визначений час у призначене для проведення експертизи місце рішення про здійснення приводу такої особи під час досудового розслідування приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського Суду з прав людини (далі - практика ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так, у справі «Функе проти Франції» важливим висновком, який слід зробити з аналізу рішення, є неможливість здійснення по відношенню до особи будь-якого примусу з метою надання цією особою доказів, які згодом буде покладено в основу її обвинувачення.
Також, рішення «J.B. проти Швейцарії» дозволяє дійти висновку про те, що навіть якщо дані, які матимуть вирішальне значення для обвинувачення особи, не залежать від цієї особи, вони не можуть бути отримані примусово всупереч волі особи.
Названі вище рішення ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Так, відібрання біологічних зразків в особи або ж її примусове залучення для проведення судово-медичної експертизи може відбуватися з різною метою, наприклад, для визначення стану, в якому знаходилася особа в певний час (наприклад, стану алкогольного сп'яніння). При цьому докази, що отримуються внаслідок проведення експертизи цих зразків, не мають вирішального значення для обвинувачення особи.
Коли ж примусове залучення для проведення судово-медичної експертизи або ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції. Варто зауважити, що право не свідчити проти себе має будь-яка особа, отже не можуть бути вилучені біологічні зразки у свідка з метою спростування його показань і, таким чином, обвинувачення в наданні завідомо неправдивих показань. Головне правило, яке доцільно виводити з наведених рішень ЄСПЛ, є таким: біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.
Таким чином, проаналізувавши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування не надано достатніх доказів, які б свідчили про необхідність примусового залучення до проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , оскільки такий не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, а результати експертизи можуть бути використані як такі, що мають вирішальне значення для встановлення вини особи, що суперечить практиці ЄСПЛ та призведе до необґрунтованого порушення прав людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 372, 376 КПК України, суд, -
п о с та н о в и в:
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про примусове залучення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до проходження медичного обстеження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000113 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала про відмову у примусовому залученні до проходження медичного обстеження може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 29 грудня 2023 року об 11:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1