Виноградівський районний суд Закарпатської області
_____________________________________________________________________
Справа № 299/4468/23
УХВАЛА
30.12.2023 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023071080000304, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вилок Виноградівського району, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, раніше судимого,
ВСТАНОВИВ:
До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071080000304, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_7 .
Подане клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України в Угорщину, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, з корисливих мотивів, розробив план незаконного переправлення осіб через державний кордон України в Угорщину та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, в обов'язки якої входило керівництво діями співучасників, щодо забезпечення переправлення групи громадян України призовного віку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 , які достовірно знаючи про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 про введення воєнного стану в Україні та про загальну мобілізацію, а також про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою уникнення мобілізації мали намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу, при наступних обставинах.
Так, 05.03.2023 року близько 16 години, ОСОБА_8 , з метою організації незаконного переправлення вказаної групи громадян України призовного віку через державний кордон України в Угорщину, приїхав на автомобілі марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою с. Бабичі, вул. Покутянська Мукачівського району, звідки забрав ОСОБА_9 , після чого поїхав на вул. Духновича в м. Мукачево, звідки забрав ОСОБА_10 та поїхав у АДРЕСА_4 , звідки забрав ОСОБА_11 та поїхав разом із вказаними особами в смт. Вилок Берегівського району, для подальшого їх переправлення через державний кордон України з Угорщиною.
Приїхавши в смт. Вилок Берегівського району, ОСОБА_8 зупинився біля супермаркету «Spar» що за адресою смт. Вилок, пл. Е.Томаша,3, Берегівського району, де перебуваючи у салоні автомобіля марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 , наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_11 заплатити грошові кошти за організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України, на що ОСОБА_12 заплатив 4500 доларів США, а ОСОБА_11 3000 доларів США В подальшому, до салону вказаного автомобіля сіла невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка розповіла їм деталі перетину державного кордону, зокрема про перетин кордону поза пунктами пропуску, після чого на автомобіля марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 , відвезла їх на невстановлену досудовим розслідуванням вулицю в смт. Вилок Берегівського району, де наказала пересісти у автомобіль марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_13 , з пасажиром на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_7 , який вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 , і вони поїхали у невстановлений будинок в смт. Вилок Берегівського району. Приїхавши до вказаного будинку ОСОБА_13 наказав ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , очікувати у вказаному будинку декілька годин, а в подальшому вони приїдуть за ними та відвезуть на місце, де буде здійснено перетин державного кордону.
06 березня 2023 року близько 06 години ОСОБА_13 разом із ОСОБА_7 на автомобілі марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхали до невстановленого будинку, та наказали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сідати до автомобіля. На виконання вказівки ОСОБА_13 , група громадян України - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сіли до вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_13 , з пасажиром на переднього пасажирського сидіння - ОСОБА_7 , який вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 та відвезли їх до залізничного вокзалу в смт. Вилок, Берегівського району, де на них очікував неповнолітній ОСОБА_14 , в обов'язки якого, за вказівки ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , входило безпосереднє переправлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон на надувному човні невстановленої досудовим розслідуванням марки на територію Угорщини через державний кордон України, поза пунктами пропуску.
На виконання злочинного задуму, направленого на незаконне переправлення групи громадян України призовного віку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України в Угорщину, неповнолітній ОСОБА_14 , який обізнаний в місцевості, шляхом надання вказівок маршруту руху, наданням засобів для подолання перешкод, наказав слідували групі громадян України за ним безпосередньо до лінії державного кордону України з Угорщиною та 06 березня 2023 року на напрямку 112 прикордонного знаку ВПС «Вилок» на відстані 20 метрів державного кордону України з Угорщиною біля берега р. Тиса, працівниками прикордонного наряду «Секрет» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_3 прикордонного загону ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було затримано під час спроби перетину державного кордону України з Угорщиною у супроводі ОСОБА_14 .
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, тобто сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб.
14 квітня 2023 року заступником начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_15 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Вина ОСОБА_7 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є застосування запобіжних заходів.
Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та невчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_7 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років..
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_7 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування і суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України.
Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_7 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та понятими та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
2. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_7 зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 дані про особу підозрюваного, який ніде не працює та не навчається, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з наведеним, особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава щодо підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення опираючись на зібрані в ході проведення досудового розслідування докази, вважає за необхідне враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявні встановлені обставини, обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Крім того зазначив, що підозрюваний усвідомивши невідворотність покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення переховувався від органу досудового розслідування, за що був оголошений у розшук. Зауважив, що злочин ОСОБА_7 скоєно в період іспитового строку.
Захисник підозрюваного, подав письмове заперечення. Вказав, що клопотання є необґрунтованим. Ризики надумані та нічим не підтверджені. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися не має. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя констатує, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Указаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, яка 14.04.2023 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена.
Слідчий суддя також визнає доведеним обставинами про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м'які (особисте зобов'язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею також враховується тяжкість вчиненого злочину: - підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.332 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Разом з тим доводи клопотання про те, що підозрюваний проживає на території Закарпатської області, яка безпосередньо межує з країнами Євросоюзу, а відтак це є ризиком суд відкидає, як безпідставне.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.
За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин, правові підстави для визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі - відсутні, оскільки такий розмір не зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 29.12.2023 року і до 26.02.2024 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 214 720 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 26.02.2024 року включно.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 26.02.2024 року включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1