Справа № 761/38355/23
Провадження №1-кп/761/3688/2023
ВИРОК
іменем України
18 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
в ході підготовчого провадження розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000557 від 27.07.2023, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бірки, Козелецького району, Чернігівської області, громадянин України, працюючий на момент вчинення кримінального правопорушення інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2(з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, на джаний час непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , маючи спеціальне звання капітана поліції, згідно із наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 766 о/с від 03.08.2021 призначений на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу (поліцейським).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію»
№ 580-VIII від 02.07.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція, згідно зі ст. 6 зазначеного Закону повинна керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Також, ст. 59 Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом, тому ОСОБА_5 , займаючи посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, є службовою особою.
Одночасно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є поліцейські.
Займаючи відповідну посаду, маючи спеціальне звання капітана поліції, будучи працівником правоохоронного органу, тобто, службовою особою та представником держави, ОСОБА_5 , діючи всупереч присязі працівника поліції, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи умисно, використав своє службове становище для одержання неправомірної вигоди, тобто вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
Так, 27.03.2023 інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 заступив на чергування відповідно дислокації сил та засобів особового складу з відпрацювання аварійно-небезпечних ділянок вулично-шляхової мережі міста Києва та автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі у межах Київської області разом з інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 у складі наряду патрульної поліції, в ході якого здійснював патрулювання на службовому автомобілі Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Того ж дня, близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рухаючись у складі наряду патрульної поліції по вул. Жилянська у місті Києві, поблизу будинку № 97А зупинили транспортний засіб, а саме: автомобіль «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_7 та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» пред'явив вимогу надати для огляду свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу та посвідчення водія видане на ім'я останнього.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди службовою особою за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища.
З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи наявність повноважень зі складання протоколів про виявлені ним адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, запропонував ОСОБА_7 , пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, проте повідомив, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, до ОСОБА_7 може бути застосований захід адміністративного припинення: відсторонення від керування транспортним засобом, та складений протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Проте, ОСОБА_5 повідомив, що за невжиття заходів проведення належного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, невідсторонення від керування транспортним засобом та нескладання протоколу про вчинення останнім адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, необхідно сплатити 8500,00 грн.
В свою чергу, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 , що у нього зазначеної останнім суми грошових коштів немає, а також, що на банківському рахунку є грошові кошти у сумі 4000,00 грн. Після чого, ОСОБА_5 прийняв пропозицію ОСОБА_7 та надав останньому реквізити карткового рахунку ПАТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_4 , що перебуває у користуванні його дружини, - ОСОБА_8 .
У подальшому, 27.03.2023 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу будинку № 97А по вул. Жилянська у місті Києві, використовуючи мобільний додаток Privat24 у мобільному терміналі «iPhone 11 Pro», IMEI: НОМЕР_5 , що належить йому, перерахував з банківського карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 грошові кошти у сумі 4000 грн. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_4 ПАТ «Державний ощадний банк України», що перебуває у користуванні ОСОБА_8 , за не вжиття заходів проведення належного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, не відсторонення від керування транспортним засобом та не складання протоколу про вчинення останнім адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, та у такий спосіб заволодів зазначеними грошовими коштами.
Разом з цим, ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів та добровільно заявив про надання 27.03.2023 неправомірної вигоди ОСОБА_5 до отримання з інших джерел інформації про це кримінальне правопорушення органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості 10 жовтня 2023 року в межах кримінального провадження № 62023100120000557 від 27.07.2023.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 10 жовтня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні № 62023100120000557 від 27.07.2023 - ОСОБА_3 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст.368 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за . 1 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та на підприємствах, установах, організаціях державної форми власності, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,строком на два роки.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
В ході судового розгляду обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода, відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
При цьому, суд враховує, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, оскільки обвинувачений не заперечує щодо погодженої міри покарання та затвердження угоди, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 угода про визнання винуватості, підлягає затвердженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Угоду про визнання винуватості від 10 жовтня 2023 року, що укладена у кримінальному провадженні за № 62023100120000557 від 27.07.2023по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі гривень), з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та на підприємствах, установах, організаціях державної форми власності, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,строком на два роки.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1