Справа № 761/32609/17
Провадження №1-кп/761/3127/2023
ВИРОК
іменем України
29 вересня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження №12015100100004099 від 08.04.2015 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянки України, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, яка зареєстрованої і з місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-29.10.2010 Голосіївським районним судом м. Києва - за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 рік;
-13.05.2011 Оболонським районним судом м. Києва - за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді 2 років та 2 місяців позбавлення волі, 25.07.2012 звільнена умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців та 4 дні;
-25.11.2013 Печерським районним судом м. Києва - за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;
-11.04.2014 Печерським районним судом м. Києва - за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді 2 років та 3 місяців позбавлення волі, 24.12.2014 звільнена умовно-достроково з невідбутим строком 3 місяці та 8 днів;
-28.09.2021 Дніпровським районним судом м. Києва - за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи раніше судимою за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто діючи повторно, 15 березня 2015 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину жіночої біжутерії «Жіноче Щастя», що розташоване в ТЦ «Метроград», за адресою: м. Київ, пл. Льва Толстого, звернувши свою увагу на жіночу біжутерію, яка була розміщена на полицях вказаного магазину, підійшовши до прилавку магазину, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла руками 14 наборів жіночої біжутерії, які належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 (один набір біжутерії (артикул НОМЕР_1 ), загальною вартістю 200 гривень; один набір біжутерії (артикул 16000180), загальною вартістю 225 гривень; два набори біжутерії (артикул 16000260), вартістю 260 грн. за один набір, загальною вартістю 520 гривень; два набори біжутерії (артикул 16000340), вартістю 340 грн. за один набір, загальною вартістю 680 гривень; два набори біжутерії (артикул 16000300), вартістю 375 грн. за один набір, загальною вартістю 750 гривень; п'ять наборів біжутерії (артикул 16000240), вартістю 300 грн. за один набір, загальною вартістю 1500 гривень; один набір біжутерії (артикул 16000470) вартістю 470 гривень.), які непомітно для оточуючих поклала до своєї сумки, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на загальну суму 4 345 гривень на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася, беззаперечно підтвердила обставини вчинення злочину, та пояснила, що 15 березня 2015 року у денний час вона, перебуваючи у магазині біжутерії в ТЦ «Метроград», за адресою: м. Київ, пл. Льва Толстого, таємно викрала декілька наборів жіночої біжутерії, після чого залишила місце вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 повторно таємно викрала чуже майно, то такі її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.
Також, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує те, що вона є раніше неодноразово судимою, на шлях виправлення не стала, при цьому кримінальне правопорушення вчинила в перебіг невідбутої частини покарання, від якої була звільнена умовно-достроково, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки та схильності до вчинення нових кримінальних правопорушень. Зазначене, на думку суду, вказує на те, що необхідним для виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень є призначення їй покарання, передбаченого у санкції ч. 2 ст. 185 КК України - у виді арешту, однак, беручи до уваги повне визнання ОСОБА_4 винуватості, щире каяття, у не максимальному розмірі.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення до закінчення перебігу невідбутої частини покарання, призначеного вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року ( ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді 2 років та 3 місяців позбавлення волі), від якої була звільнена умовно-достроково, то, відповідно до ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України, суд вважає необхідним призначити остаточне покарання шляхом повного складання покарання за даним вироком із невідбутою частиною покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року, з урахуванням правил, визначених ст. 72 КК України.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке призначити їй покарання у виді трьох місяців арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71, 72 КК України, повністю приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року, і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді трьох місяців і сімнадцяти днів арешту.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання рахувати з моменту фактичного звернення до виконання цього вироку.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1