Справа № 761/10361/20
Провадження №1-кп/761/642/2023
ВИРОК
іменем України
06 грудня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження №12018100100004109 від 13 квітня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.09.2016 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, який 20.06.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва замінено на громадські роботи строком 240 годин;
- 12.06.2017 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
УСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, засудженою до покарання у виді громадських робіт, вчинив ухилення від відбування цього покарання за таких обставин.
01 вересня 2016 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
У зв'язку з невиконанням даного вироку та несплатою штрафу ОСОБА_4 , 20.06.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва засудженому ОСОБА_4 замінено покарання у виді штрафу на громадські роботи строком 240 (двісті сорок) годин.
В подальшому, 03.10.2017 до Шевченківського РС КМВ з питань пробації надійшло розпорядження про виконання ухвали, що набрала законної сили, копія ухвали та копія вироку Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 , які прийняті до виконання. За неодноразовими викликами ОСОБА_4 до Шевченківського РС КМВ з питань пробації не прибував. 13.10.2017 старшим інспектором служби пробації здійснено виїзд за адресою місця проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_2 , однак останнього не виявлено.
Далі, 17.10.2017 ОСОБА_4 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт шляхом відібрання розписки, згідно з якою він попереджений про наслідки ухилення від відбування покарання, а також у останнього відібрано пояснення.
Крім того, 16.01.2018 ОСОБА_4 видано направлення до КП УЗН Шевченківського району м. Києва та роз'яснено, що до відбування покарання він повинен приступити 18.01.2018.
18.01.2018 ОСОБА_4 прибув до КП УЗН Шевченківського району м. Києва та наказом зарахований до відбування покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин на дільниці 4-го відділення з 22.01.2018, та пройшов інструктаж з охорони праці та виробничої санітарії.
При цьому, відповідно до повідомлень КП УЗН Шевченківського району м. Києва від 24.01.2018 та 01.03.2018, обвинувачений ОСОБА_4 до відбування громадських робіт за направленням Шевченківського РС КМВ з питань пробації від 16.01.2018 не приступив, та про причини неявки не повідомляв.
28.03.2018 ОСОБА_4 винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання, а також у останнього відібрано пояснення.
Згідно з повідомленнями КП УЗН Шевченківського району м. Києва від 24.04.2018 та 12.06.2018, ОСОБА_4 до відбування громадських робіт за направленням Шевченківського РС КМВ з питань пробації від 16.01.2018 не приступив та про причини неявки не повідомив.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, та при цьому пояснив, що 01.09.2016 його було засуджено до покарання у виді штрафу, який він не сплатив, а тому ухвалою суду від 20.06.2017 таке покарання змінено на громадські роботи. При цьому працівниками служби пробації йому було роз'яснено порядок відбування покарання та видано направлення до установи відбування покарання, однак через різні причини неповажного характеру до відбування цього покарання він не приступив.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим, ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - його щире каяття.
При цьому суд критично ставиться до посилання в обвинувальному акті на наявність такої обтяжуючої обставини як рецидив злочинів, оскільки згідно з положеннями ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, а тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 5 КК України (в цій частині), згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що він на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, за місцем проживання скарг не отримував, а тому на думку суду, є можливість обмежитись йому мінімальним розміром обраного покарання, яке передбачене в санкції ч. 2 ст. 389 КК України, проте, зважаючи на наявність обставини щодо наявності судимості, а також факту невиконання призначеного вироком покарання, таке покарання має бути найбільш суворе, тобто обмеження волі.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу, а саме якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минув трирічний строк.
З моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді обмеження волі, минув відповідний строк (три роки), передбачений ст. 49 КК України, а тому, на переконання суду, ОСОБА_4 слід звільнити від покарання, призначеного даним вироком.
Разом з тим, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 не відбув покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2016 (покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, замінено 20.06.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва на громадські роботи строком 240 (двісті сорок) годин), а також, зважаючи на звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, суд вважає необхідним виконувати дане покарання (громадські роботи строком 240 годин), та покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин (згідно з вироком Шевченківським районним судом м. Києва 12.06.2017) окремо.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного даним вироком.
Покарання, призначене ОСОБА_4 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2016 у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, який 20.06.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва замінено на громадські роботи строком 240 (двісті сорок) годин, а також покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2017 у виді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин - виконувати окремо.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_6