Справа № 761/21404/22
Провадження №1-кп/761/918/2023
ВИРОК
іменем України
25 грудня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження №№12022100100002403 від 31.08.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єйськ Краснодарського краю російської федерації, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , та з місцем проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (відповідно до ст. 89 КК України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за таких обставин.
28 серпня 2022 року, близько 19 годин 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, тобто в період дії воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення кав'ярні «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованої за адресою: АДРЕСА_3, замовив собі каву та, чекаючи решти, розуміючи що за його діями ніхто не спостерігає, і не зможе завадити, раптово, діючи умисно та таємно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення, а саме просунення своєї правої руки через віконце кав'ярні, взяв (викрав) мобільний телефон марки «VIVO», модель «V211 », ІМЕI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який знаходився на столі, поряд з касовою зоною продавця (потерпілої ОСОБА_7 ) всередині кав'ярні.
Після цього, не дочекавшись решти, обвинувачений ОСОБА_4 разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6 499 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він 28 серпня 2022 року у вечірній час доби, перебуваючи біля приміщення кав'ярні «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованої за адресою: АДРЕСА_3, замовив собі каву, а потім, чекаючи решти, розуміючи, що його дії носять таємний характер, просунув руку через віконце кав'ярні, звідки викрав мобільний телефон. Після цього залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), то такі його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.
Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він є раніше не судимою особою (відповідно до ст. 89 КК України), на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, негативно не характеризується, тому, на думку суду, в даному конкретному випадку є можливість обмежитись йому мінімальним розміром покарання, передбаченим у санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, і в подальшому пообіцяв не порушувати закон, завіривши суд щодо недопустимості будь-яких антисоціальних проявів в майбутньому зі свого боку, відшкодував матеріальну шкоду, завдану його діями, а потерпіла не зверталася до суду щодо призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з його реальним відбуванням, тому, на переконання суду, в даному конкретному випадку є можливість його виправлення без відбування покарання, і тому по відношенню до ОСОБА_4 слід застосувати ст. 75 КК України, і викладене на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком на 3 (три) роки. Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , - скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме мобільний телефон, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - вважати повернутим законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_1