Справа № 761/34261/23
Провадження №761/34261/23
ВИРОК
іменем України
26 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
в ході підготовчого провадження розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000000771 від 11.09.2023, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, помічника начальника варти 1 групи особливого конвоювання 1 стрілецького батальйону молодшого сержанта військової служби за контрактом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 418 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2022 молодшого сержанта ОСОБА_5 наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду помічника начальника варти ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Північного ОТО Національної гвардії України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» передбачено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
У відповідності до статті 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999, № 548-XIV, на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV зі змінами (далі за текстом - Статут гарнізонної та вартової служби), визначено організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.
При цьому, в преамбулі Статуту гарнізонної та вартової служби встановлено, що його дія поширюється у тому числі на військовослужбовців Національної гвардії України.
У статті 2 Статуту гарнізонної та вартової служби визначено, що вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).
Статтею 97 Статуту гарнізонної та вартової служби визначено, що несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи. Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 98 Статуту гарнізонної та вартової служби визначено, для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).
Згідно статті 101 Статуту гарнізонної та вартової служби визначено до складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.
Статтею 203 Статуту гарнізонної та вартової служби визначено, що начальник варти відповідає, у тому числі, за охорону та оборону доручених варті об'єктів, бойову готовність особового складу варти, правильне несення ними служби.
Начальник варти зобов'язаний: знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, порядок використання й правила експлуатації наявних технічних засобів охорони, обов'язки всіх посадових осіб варти; вимагати від особового складу варти знання й неухильного виконання ним своїх обов'язків; направляти у визначений час зміни на пости, перевіряти знання розвідними та вартовими своїх обов'язків і нагадувати їм про особливості несення служби на кожному посту; підтримувати встановлений порядок у вартовому приміщенні; перевіряти особисто не менш як два рази (з них один раз уночі) несення служби чатовими, стан об'єктів, які охороняються, та огорожі, справність засобів зв'язку, технічних засобів охорони, а також засобів пожежогасіння, робити про це відповідні записи в постовій відомості; періодично посилати свого помічника і розвідних для перевірки несення служби чатовими;
Окрім того, відповідно до статті 220 Статуту гарнізонної та вартової служби, помічник начальника варти підпорядкований начальникові варти.
Помічник начальника варти зобов'язаний: знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, обов'язки всіх осіб варти, виконувати обов'язки начальника варти за його відсутності або під час його відпочинку; прийняти під час зміни варти вартове приміщення та обладнання, інвентар і майно, що є в ньому, за описом; відправляти за наказом начальника варти зміни на пости й перевіряти несення служби чатовими; супроводжувати за наказом начальника варти осіб, які перевіряють несення служби чатовими.
Згідно з пунктом 3 Положення з організації конвоювання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ № 1090 від 24.12.2019 (далі - Положення з організації конвоювання), варта з конвоювання - озброєний підрозділ або його частина, відряджена для конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також для забезпечення охорони осіб, які перебувають під вартою, під час судових засідань у судах.
Пунктом 10 Розділу І Положення з організації конвоювання визначено, що до складу варти входять: начальник варти, помічник начальника варти, вартові за кількістю постів і змін, а за потреби - помічник начальника варти - кінолог, старший вартового приміщення, водії.
Відповідно до пункту 2 розділу V Положення з конвоювання, помічник начальника варти (військового наряду) підпорядковується начальникові варти (військового наряду).
Помічник начальника варти (військового наряду) зобов'язаний: знати завдання варти (військового наряду), інструкцію начальника варти (військового наряду), помічника начальника варти (військового наряду) та обов'язки всіх осіб варти (військового наряду); прийняти вартове приміщення (транспортні засоби) та за описом - обладнання, ІТЗО, інвентар і майно, що знаходяться в ньому; за відсутності або під час відпочинку начальника варти (військового наряду) виконувати його обов'язки; за вказівкою начальника варти перевіряти несення служби чатовими; у разі захворювання (поранення) або загибелі начальника варти (військового наряду) виконувати його обов'язки, про що доповідати черговому варт.
Помічнику начальника варти (військового наряду) заборонено: залишати вартове приміщення (вагон) без дозволу начальника варти (військового наряду); допускати до вартового приміщення сторонніх осіб; вести неслужбові розмови зі сторонніми особами; використовувати засоби зв'язку не за призначенням.
Відповідно до пункту 1 розділу V Положення з конвоювання, начальник варти (військового наряду) забезпечує надійну охорону осіб, що перебувають під охороною варти (військового наряду), бойову готовність особового складу варти (військового наряду), правильне несення ними служби, стан військової дисципліни, підтримання порядку у вартовому приміщенні (місці несення служби), додержання законності та заходів безпеки, збереження і справність зброї, боєприпасів, інженерно-технічних, матеріальних і транспортних засобів, засобів пожежогасіння, зв'язку та іншого майна згідно з описом, а також правильне їх використання.
Начальник варти (військового наряду) зобов'язаний: знати завдання варти (військового наряду), інструкцію начальника варти (військового наряду) та обов'язки всіх осіб варти (військового наряду), порядок використання і правила експлуатації наявних технічних засобів охорони; вимагати від особового складу варти (військового наряду) знання й неухильного виконання своїх обов'язків, високої пильності й дисципліни; направляти у визначений час зміни на пости, перевіряти знання вартовими своїх обов'язків і нагадувати їм про особливості несення служби на кожному посту; проводити після повернення з постів кожної зміни бойовий розрахунок особового складу варти відповідно до інструкції; стежити за постійною бойовою готовністю резервної групи, справністю технічних і транспортних засобів, засобів зв'язку, належним утриманням зброї та боєприпасів особовим складом варти; доповідати про обстановку і результати несення служби черговому варт, командиру підрозділу в установлені строки, а в разі подій - негайно; не допускати до вартового приміщення (місця несення служби) сторонніх осіб; доповідати негайно про кожний випадок застосування зброї черговому варт (командирові підрозділу) і робити запис у постовій (дорожній) відомості, дорожньому листі, зазначаючи події, під час яких було застосовано зброю, та осіб, які її застосували, кількість використаних боєприпасів. Про факт застосування зброї складати рапорт на ім'я командира підрозділу .
У разі невиконання будь-ким зі складу варти (військового наряду) своїх обов'язків або порушень правил несення служби начальник варти (військового наряду) вживає необхідних заходів щодо припинення порушень і доповідає про це черговому варт (командирові підрозділу). Зазначені факти розглядаються в підрозділі.
Начальникові варти (військового наряду), у тому числі, заборонено: виходити з вартового приміщення (вагона), крім випадків, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків. У разі виходу з вартового приміщення (місця несення служби) він залишає замість себе помічника або одного з вартових.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 18.08.2023.
Таким чином, з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє воєнний стан.
Водночас, молодший сержант ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, 05.07.2023 на території Шевченківського районного суду м. Києва, що за адресою: АДРЕСА_3, допустив порушення вищезазначених правил вартової служби, які він за своїми службовими обов'язками повинен був виконати, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді протиправного пронесення підсудним ОСОБА_7 до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва вибухових пристроїв та приведення їх в дію, спроби втечі ОСОБА_7 , загрози загибелі та травмуванню працівників і відвідувачів суду, а також підриву авторитету органів судової влади та правоохоронних органів.
Так, відповідно до частини 1 пункту 3-1 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну гвардію України», тимчасово до визначення на законодавчому рівні іншого суб'єкта виконання відповідних функцій Національна гвардія України продовжує здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ, місцевих загальних судів, перелік яких визначається Міністром внутрішніх справ України, та відповідних установ виконання покарань, попереднього ув'язнення (крім гауптвахт) та ізоляторів тимчасового тримання, а також охорону їх у залі суду.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Положення з організації конвоювання, конвоювання - це переміщення (доставляння) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під охороною варти.
Судове конвоювання - це конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціальних автомобілях до судових установ та назад, а також забезпечення їх охорони під час судових засідань.
Пунктами 7, 8 Положення з організації конвоювання визначено, що для виконання службово-бойових завдань від військових частин (підрозділів) з конвоювання споряджаються варти та військові наряди. Варти з конвоювання поділяються на планові, зустрічні, наскрізні, судові, ешелонні, особливі.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Положення з організації конвоювання, рішення щодо виконання кожного службово-бойового завдання з конвоювання приймають командири з'єднань (військових частин) - плановими залізничними, автошляховими вартами та вартами для забезпечення розгляду судових проваджень щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес.
Рішення щодо призначення варти приймається на підставі заявки на конвоювання, графіка (розкладу руху варт).
Відповідно до пункту 1 параграфу 1 Розділу VI Положення з організації конвоювання, варта має забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, від сторонніх громадян, окреме розміщення їх у камерах транспортних засобів згідно з рівнями безпеки, недопущення вчинення ними злочинів та додержання встановлених правил тримання.
Стосунки особового складу з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі, ґрунтуються на суворому дотриманні законності та повазі до їх людської гідності. Військово-службовцям заборонено вступати в позаслужбові відносини з ними та їх родичами.
Згідно з пунктом 12 параграфу 1 Розділу VI Положення з організації конвоювання, виведення осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до туалету проводиться за їх проханням і тільки по одній особі, зокрема, у судових вартах - у наручниках (кайданках, засобах обмеження рухомості) двома вартовими, які утримують особу, узяту під варту та/або засуджену до позбавлення волі, під руки з боків, помічник начальника варти (вартовий) при цьому супроводжує попереду, а начальник варти (помічник начальника варти) - позаду.
Під час справляння природних потреб наручники (кайданки, засоби обмеження рухомості) з осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, знімають за вказівкою начальника варти, що здійснює конвоювання.
Виведення схильних до нападу та втечі осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі засуджених до довічного позбавлення волі, проводить особисто начальник варти (військового наряду).
Пунктом 1 параграфу 2 Розділу VI Положення з організації конвоювання передбачено, що приймання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, для конвоювання здійснює особисто начальник варти (військового наряду), а в разі якщо треба приймати їх одночасно в кількох місцях позбавлення волі,- і його помічник.
Відповідно до пункту 4 параграфу 2 Розділу VI Положення з організації конвоювання, після прибуття до пункту приймання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, начальник варти (військового наряду) зобов'язаний, зокрема: з'ясувати, які приміщення підготовлено для приймання, обшуку й тимчасового утримання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, і визначити завдання помічникові начальника варти (військового наряду) (вартовим) щодо перевірки обладнання та огляду цих приміщень; одержати особові справи та інші документи на осіб, які підлягають прийманню, перевірити правильність їх оформлення і уточнити характеристику осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі; визначити завдання особовому складу варти (військового наряду) щодо порядку проведення обшуку; розпочати приймання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.
Згідно з пунктом 7 параграфу 2 Розділу VI Положення з організації конвоювання, особистий обшук осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, розподіляється на повний (з роздяганням до натільної білизни) і неповний (без роздягання).
Особи, узяті під варту та/або засуджені до позбавлення волі, які приймаються для конвоювання з одних місць позбавлення волі до інших і до судів, піддаються повному обшуку, а їх особисті речі й продукти - ретельному огляду.
Пунктами 9-11 параграфу 2 Розділу VI Положення з організації конвоювання визначено, що для обшуку осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі (тільки чоловіків), огляду їх речей та продуктів харчування зі складу варти призначаються вартові. Обшук засуджених до довічного позбавлення волі та осіб, схильних до втечі (нападу, непокори), проводить особисто начальник варти (військового наряду). Обшук психічно хворих, осіб, які відмовляються від приймання їжі, хворих активною формою туберкульозу легенів, а також огляд жінок, дітей віком до трьох років, які слідують разом з матерями, речей і продуктів харчування проводять працівники органу-відправника. Дані щодо особи, яка проводила обшук осіб та огляд речей, заносяться до дорожнього журналу для планового, наскрізного і зустрічного конвоювання, а також до заявки на конвоювання до судової установи.
Перед початком обшуку вартовий пропонує здати речі й предмети, заборонені до зберігання, а в разі проведення повного обшуку, крім того, роздягтися до натільної білизни. Обшук з роздяганням має проводитися швидко, відразу після його закінчення особі, узятій під варту та/або засудженій до позбавлення волі, дозволяється одягтися. Обшук обов'язково проводиться в одноразових медичних рукавичках.
Під час обшуку ретельно оглядаються одяг, взуття, продукти харчування та інші предмети, що належать особі, яку обшукують. Для обшуку можуть застосовуватися металошукачі, а за потреби залучають медичних працівників.
Обшук проводиться з додержанням заходів безпеки, які мають виключити можливість нападу на склад варти.
Начальник варти (військового наряду) та його помічник під час обшуку вивчають осіб, схильних до втечі (нападу, непокори), уточнюють їх прикмети, беруть на облік тих, у кого виявлено заборонені предмети.
Виявлені в осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під час обшуку заборонені предмети варта (військовий наряд) вилучає і в присутності власника здає адміністрації органу-відправника, яка видає власнику квитанцію.
Пунктом 1 розділу VII Положення з організації конвоювання визначено, що перед отриманням наказу на виконання завдань служби з конвоювання (до вибуття із військової частини, підрозділу) начальник варти організовує ретельний огляд спецавтомобілів та їх технічних засобів охорони. У разі виявлення недоліків доповідає черговому варт, командиру підрозділу про необхідність заміни виділеного спецавтомобіля.
Відповідно до пункту 4 розділу XI Положення з організації конвоювання, після прибуття до будівлі суду начальник варти окрім іншого зобов'язаний організувати огляд місць для тримання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, залів судових засідань, камер тимчасового тримання, вартового приміщення.
Аналогічні обов'язки начальника варти містяться в Інструкції начальника судової варти в Шевченківському районному суді м. Києва, затвердженої наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2023.
Так, згідно вказаної інструкції капітан начальник судової варти, окрім іншого відповідає за надійну охорону осіб взятих під варту, суворе виконання обов'язків кожною посадовою особою варти; бойову готовність особового складу варти та правильне несення ними служби; недопущення втечі обвинувачених (засуджених) та неслужбових зав'язків військовослужбовців з обвинуваченими (підсудними), засудженими та сторонніми особами; стан військової дисципліни, дотримання законності особовим складом варти та заходів безпеки.
Також відповідно до цієї інструкції він серед іншого повинен знати завдання варти, порядок та особливості його виконання, інструкцію начальника варти, обов'язки всіх посадових осіб варти, а по прибуттю в слідчий ізолятор прийняти доповідь від помічника начальника варти про огляд та підготовку приміщень, які виділяються для обшуку обвинувачених (підсудних), засуджених; визначити порядок та черговість обшуку обвинувачених (підсудних), засуджених; під час обшуку керувати діями вартових, звертати особливу увагу на обвинувачених (підсудних), засуджених, у яких вилучені заборонені предмети та речі, які б сприяли нападу, самогубству, заподіяння собі тілесних ушкоджень тощо; особисто проводити обшук особливо небезпечних злочинців, осіб схильних до втечі та нападу.
По прибуттю до Шевченківського районного суду м. Києва начальник судової варти, окрім іншого, повинен вивід обвинувачених (підсудних), засуджених в туалет вартового приміщення здійснювати в надягнутих наручниках в положенні «руки позаду» підтримуючі їх за лікті. На час справляння природних потреб наручники з них знімати. Знімання-одягання наручників провадити через кватирку в дверях.
Водночас згідно Інструкції помічника начальника судової варти в Шевченківському районному суді м. Києва, затвердженої 10.03.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 , помічник призначається із числа старшин, сержантів та старших солдат які пройшли зборову підготовку та віддані наказом по частині для самостійного несення служби. Помічник начальника варти відповідає за: суворе та правильне виконання обов'язків та дотримання законності особовим складом варти під час виконання завдань бойової служби; надійну охорону прийнятих під охорону обвинувачених (підсудних), засуджених, недопущення їх втечі з під охорони та неслужбових зв'язків особового складу з спеціальним контингентом та сторонніми особами.
Помічник начальника варти, у тому числі, повинен: знати завдання варти, інструкцію начальника варти, обов'язки посадових осіб варти, які йому підпорядковують; по прибуттю в СІЗО керувати діями вартових та приймати участь в обшуку спеціального контингенту.
Помічник начальника варти, у випадку відсутності начальника, виконує його обов'язки.
Натомість, молодший сержант ОСОБА_5 , будучи помічником начальника судової варти в Шевченківському районному суді м. Києва, діючи в умовах воєнного стану, 05.07.2023 на території Шевченківського районного суду м. Києва, що за адресою: АДРЕСА_3, допустив порушення вищезазначених правил вартової служби, які він за своїми службовими обов'язками повинен був виконати, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді протиправного пронесення підсудним ОСОБА_7 до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва вибухових пристроїв та приведення їх в дію, спроби втечі ОСОБА_7 , загрози загибелі та травмуванню працівників і відвідувачів суду, а також підриву авторитету органів судової влади та правоохоронних органів.
Так, пунктом 28 Переліку судів, до яких військові частини та підрозділи Національної гвардії України здійснюють конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, та в яких забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ № 672 від 09.06.2016 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України № 641 від 31.07.2019), Шевченківський районний суд м. Києва включений до вказаного переліку.
Поряд з цим установлено, що 31.08.2015 о 15 годині правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
У подальшому, 01.09.2015 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 258, ст. 348 КК України, а у подальшому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України.
02.09.2015 відносно ОСОБА_7 судом, у межах кримінального провадження, вперше обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувального акту неодноразово безперервно продовжувався. Востаннє запобіжний захід відносно ОСОБА_7 продовжено 05.07.2023 Шевченківським районним судом м. Києва на 60 діб.
25.10.2016 Шевченківським районним судом призначено до судового розгляду судом присяжних у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України.
У період часу з 31.08.2015 до 09.02.2016 ОСОБА_7 утримувався в ІТТ ГУ МВС України в м. Києві (ІТТ ГУНП у м. Києві), а з 09.02.2016 почав безперервно утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Починаючи з 21.12.2022 ОСОБА_7 разом з трьома іншими ув'язненими утримувався у камерному приміщенні № 106 корпусного відділення № 2 ДУ «Київський слідчий ізолятор».
У невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 13 год 40 хв 05.07.2023, утримуючись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 отримав та востаннє зберігав у камерному приміщенні № 106 корпусного відділення №2 ДУ «Київський слідчий ізолятор» вибухову речовину у вигляді тротилу, а також не пізніше 13 год 40 хв 05.07.2023, утримуючись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 виготовив та востаннє зберігав у камерному приміщенні № 106 корпусного відділення №2 ДУ «Київський слідчий ізолятор» вибухову речовину у вигляді гексогену, залишки якої виявлено співробітниками правоохоронного органу під час огляду камерного приміщення № 106 та приміщення коридору біля нього.
Окрім того, у неустановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 13 год 40 хв 05.07.2023, утримуючись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 отримав та зберігав у камерному приміщенні № 106 корпусного відділення №2 ДУ «Київський слідчий ізолятор» заборонені речовини, а саме: уротропін, який може входити в саморобну ініціюючу вибухову речовину: гексаметилентри-пероксиддіамін (склад: уротропін, перекис водню, лимонна кислота); в саморобну бризантну вибухову речовину - гексоген (склад: уротропін, концентрована азотна кислота); пероксид водню (перекис водню), який може входити в саморобну ініціюючу вибухову речовину: триперекис ацетону (склад: ацетон, перекис водню); гексаметилентри-пероксиддіамін (склад: уротропін, перекис водню, лимонна кислота); перекис бензоїлу (склад: гідрат окису натрію, перекис водню, хлористий бензоїл); гліцерин, який може входити в саморобну вибухову речовину - нітрогліцерин (склад: гліцерин, концентровані сірчана та азотна кислота) та в саморобні системи - «паливо плюс окисник» (склад перманганат калію (марганцовка) та гліцерин); триперекис ацетону (ініціююча вибухова речовина).
Залишки вищевказаних заборонених речовин виявлено співробітниками правоохоронного органу під час огляду камерного приміщення № 106 та приміщення коридору біля нього.
Використовуючи вищевказані заборонені речовини, у невстановленому місці та час ОСОБА_7 у невстановлений спосіб виготовив та зберігав до 13 год 40 хв 05.07.2023 у камерному приміщенні № 106 ДУ «Київський слідчий ізолятор» не менше 6 саморобних вибухових пристроїв, один з яких облаштований для носіння на тілі під одягом (подібний до бандажу).
27.06.2023 Шевченківським районним судом м. Києва на адресу ДУ «Київський слідчий ізолятор» спрямовано лист про продовження подальшого утримання ОСОБА_7 під вартою та здійснення доставки останнього для розгляду справи на 15 год 00 хв 05.07.2023 до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.
На підставі вказаного листа ОСОБА_7 під номером 19 включено до добової відомості обліку осіб, які тимчасово вибули із слідчого ізолятора в період з восьмої години ранку 05.07.2023 до восьмої години ранку 06.07.2023 та до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України спрямовано заявку про конвоювання 05.07.2023 до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , для участі в судовому засіданні, призначеного на 15 годину.
Розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 207 від 03.07.2023 «Про призначення судової (окремої) варти для забезпечення проведення судового засідання в Шевченківському районному суді м. Києва» на підставі заявки ДУ «Київський слідчий ізолятор» щодо конвоювання 1 підсудного, зобов'язано 05.07.2023 призначити судову варту у складі 7 військовослужбовців для конвоювання 1 підсудного із ДУ «Київський слідчий ізолятор» до Шевченківського районного суду м. Києва, здійснити охорону вказаного в заявці підсудного під час проведення судового засідання, та здійснити конвоювання його після закінчення судового засідання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також, цим Розпорядженням варту призначено від 1 стрілецького батальйону, а її начальником - капітана ОСОБА_8 .
Відповідно до Рішення коменданта спеціальної комендатури особливого конвоювання щодо організації службової діяльності на 05.07.2023, затвердженого 04.07.2023 командиром 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , особовий склад спеціальної комендатури визначено до несення служби у нарядах.
Зокрема, для несення служби в судовій варті (резонанс) в Шевченківському районному суді м. Києва з 12:00 год. зі складу взводу особливого конвоювання визначено наступних військовослужбовців - начальник варти - капітан ОСОБА_8 , помічник начальника варти - молодший сержант ОСОБА_5 , 1 (пост) - 1.1 старший солдат ОСОБА_9 , 1.2 старший солдат ОСОБА_10 , 2 (пост) - 2.1 молодший сержант ОСОБА_11 , 2.2. молодший сержант ОСОБА_12 .
Пунктом 2.17.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 138 від 04.07.2023 капітана ОСОБА_8 призначено начальником варти в окремій судовій варті в Шевченківському районному суді м. Києва з 08:00 год 05.07.2023 до прибуття варти до частини.
Також цим Рішенням коменданта визначено спецавтомобіль, на якому буде здійснюватися дане конвоювання - автомобіль типу «АЗ» «ГАЗель» з державним номерним знаком НОМЕР_2 .
Надалі, приблизно о 12 год 00 хв 05.07.2023, заступник командира військової частини НОМЕР_1 зі служби полковник ОСОБА_13 , перебуваючи на місці відправки служби зазначеної частини, вказаному особовому складу судової варти віддав наказ на виконання служби з конвоювання, на підставі якого даний особовий склад на зазначеному автомобілі залишив територію військової частини.
Приблизно о 12 год 50 хв 05.07.2023 вказаний особовий склад прибув до ДУ «Київський слідчий ізолятор» території за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Після цього, приблизно о 13 год 20 хв 05.07.2023, вищезазначений спецавтомобіль заїхав до двору даного слідчого ізолятора, а саме до шлюзу для посадки (висадки) спецконтингенту.
Після прибуття судової варти військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на територію ДУ «Київський слідчий ізолятор» капітан ОСОБА_8 пройшов до приміщення приймання, обшуку й тимчасового утримання осіб, узятих під варту, а саме до збірного відділення, куди приблизно о 13 год 50 хв працівники ДУ «Київський слідчий ізолятор» провели підсудного ОСОБА_7 , який утримувався під вартою у даній установі попереднього ув'язнення, та вже мав при собі не менше шести виготовлених ним саморобних вибухових пристроїв, один з яких він розмістив і виніс під одягом у спеціально облаштованому виробі з тканини, схожому на бандаж.
Приблизно о 13 год 52 хв 05.07.2023, не провівши будь-який обшук ОСОБА_7 та наявних при ньому речей, ОСОБА_8 вивів його до вище зазначеного спецавтомобіля, на якому увесь склад судової варти залишив місце посадки (висадки) спецконтингенту та приблизно о 14 год 05 хв даний спецавтомобіль виїхав за межі слідчого ізолятора.
Надалі, приблизно о 14 год 10 хв 05.07.2023, спецавтомобіль судової варти прибув до Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 31 А, одразу після чого ОСОБА_7 , в наручниках, було виведено з нього та проведено до вартового приміщення суду.
У подальшому, о 14 год 57 хв 05.07.2023, ОСОБА_7 у наручниках привели до зали судових засідань № 5 Шевченківського районного суду м. Києва, де відбувалось судове засідання за його обвинуваченням, та помістили до скляного загородження, знявши наручники.
Приблизно о 17 год 04 хв 05.07.2023, відразу після закінчення судового засідання, начальник варти ОСОБА_8 не виконав свої обов'язки з особистого конвоювання підсудного ОСОБА_14 із скляного загородження зали судового засідання до вартового приміщення суду, у тому числі туалету, що розміщується в ньому, а навпаки направився до спецавтомобіля.
У свою чергу помічник начальника судової варти ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки начальника варти у його відсутність, разом із вартовими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , надягли ОСОБА_7 наручники у положення «руки позаду» та після завершення судового засідання вивели його із зали та провели до вартового приміщення.
У даному приміщенні ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки відсутнього начальника варти, разом із вартовими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , приблизно о 17 год 05 хв 05.07.2023, провели ОСОБА_7 до туалету та біля його дверей зняли з останнього наручники, залишивши його одного в приміщенні туалету та зачинивши на замок двері.
У подальшому, приблизно о 17 год 11 хв 05.07.2023, помічник начальника судової варти ОСОБА_5 , який в той час виконував обов'язки начальника, в порушення визначеного порядку, без обов'язкового попереднього одягнення ОСОБА_7 через кватирку у дверях туалету наручників у положення «руки позаду», дозволив вартовому судової варти ОСОБА_12 , у присутності вартового ОСОБА_11 , відкрити зазначені двері туалету. Відразу після чого ОСОБА_7 кинув у бік зазначених військовослужбовців саморобний вибуховий пристрій, який майже одразу вибухнув.
Після цих дій, протягом приблизно двох - трьох хвилин, ОСОБА_7 перебуваючи в туалеті вартового приміщення, послідовно кинув ще чотири саморобних вибухових пристрої, в результаті чого відбулось чотири вибухи.
Надалі ОСОБА_7 , через відкриті двері туалету вартового приміщення, пройшов до виходу на задній двір суду, де ОСОБА_8 із службового пістолета здійснив один попереджувальний постріл у гору та один - в напряму ОСОБА_7 , який відразу після цього повернувся до вартового приміщення та забарикадувався.
У подальшому, під час спроби штурму спецпризначенцями підрозділу «КОРД» Національної поліції України приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_7 привів у дію саморобний вибуховий пристрій, який переховував під одягом у спеціально облаштованому виробі з тканини, схожому на бандаж. При цьому в результаті вибуху ОСОБА_7 загинув на місці події.
Унаслідок порушення ОСОБА_5 вищезазначених правил вартової служби, які він за своїми службовими обов'язками повинен був виконати, заподіяно тяжкі наслідки для запобігання яких призначено дану варту у вигляді приведення в дію протиправно пронесених до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва вибухових пристроїв, загрози загибелі та травмуванню у зв'язку з цим працівників і відвідувачів суду, спроби втечі ОСОБА_7 , а також підриву авторитету органів судової влади та правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив порушення статутних правил вартової служби, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 418 КК України.
В ході досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості 31 березня 2021 в межах кримінального провадження № 62021100000000118 від 29.03.2021.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 13 вересня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні № 62023100120000507 від 05.07.2023 - ОСОБА_15 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 3 ст.418 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за . 3 ст.418 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту на гауптвахті строком на 2 (два) місяці.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
В ході судового розгляду обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода, відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 418 КК України, як порушення статутних правил вартової служби, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту, вчинене в умовах воєнного стану.
При цьому, суд враховує, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, оскільки обвинувачений не заперечує щодо погодженої міри покарання та затвердження угоди, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Так, суд, вважає, що наявні обставини для призначення ОСОБА_5 , із застосуванням ст. 69 КК України більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції закону, за яким його визнано винуватим, а саме арешту на гауптвахті строком на 2 (два) місяці, оскільки, наявні, у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшуючі обставини його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та беззастережне визнання своєї винуватості.
Також, судом враховуються дані, щодо характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем служби та проживання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_15 угода про визнання винуватості, підлягає затвердженню.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_5 було вчинено у співучасті з ОСОБА_8 , з обвинуваченого слід стягнути половину процесуальних витрат пов'язаних із залученням експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Угоду про визнання винуватості від 13 вересня 2023 року, що укладена у кримінальному провадженні за № 62021100000000118 від 29.03.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 418 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні - Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 418 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту на гауптвахті строком на 2 (два) місяці.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 27 244 грн. 16 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1