Справа № 757/16475/22-а
Провадження № 2-а/761/295/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Аббасової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Шалівському В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 519 від 22.02.2022 року.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що постановою адміністративної комісії ВО КМР (КМДА) № 519 від 22.02.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн., що передбачено ст. 152 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається порушення правил благоустрою м. Києва, а саме самовільне розміщення тимчасових мобільних інформаційних конструкцій на території загального користування та відсутні дозвільні документи на їх розміщення.
Позивач не погоджується з постановою № 519 від 22.02.2022 року, оскільки у постанові наведені статті, які передбачають відповідальність за порушення правил благоустрою, проте не містить норм права та положень нормативних документів, які порушені особою, яка притягається до відповідальності, відповідно не визначено суть самого порушення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2022 даний позов передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2022 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2022 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з ст.ст. 159, 162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 519 від 22.02.2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 порушив благоустрій території, а саме: самовільне розміщення тимчасових мобільних виносних інформаційних конструкцій на тротуарі загального користування за відсутності дозвільних документів на їх розміщення ( АДРЕСА_1 ), чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП, п. 20.1.1. «Правил благоустрою міста Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051.
Так, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.
Згідно з ст. 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. в п. 20.1.1. «Правил благоустрою міста Києва», затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 № 1051/1051, до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища»; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.
Разом з тим, у постанові не зазначено норму права, яка визначає, що саме було порушено особою та не зазначено, яким нормативно-правовим актом передбачено отримання дозвільних документів на розміщення мобільних виносних інформаційних конструкцій.
Так, відповідно до пункту 14.1.2. Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051 (далі - Правила) у цих Правилах терміни «Засоби та обладнання реклами» вживаються в такому значенні: спеціальні тимчасові та стаціонарні рекламні конструкції (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, стели, щити, банери, панно, наліпки, малюнки (зображення, написи, розписи), транспаранти, прапори, троли, таблички, покажчики, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, проекційні установки, панелі, тумби, складні просторові конструкції та композиції, аеростати, повітряні кулі, спеціально обладнані під використання в якості пересувних засобів розповсюдження реклами автомобілі, причепи, напівпричепи, автоплатформи тощо, або будь-якого виду (типу) спеціальні конструкції, встановлені на таких транспортних засобах, які використовуються для розповсюдження реклами та її доведення до споживача.
Згідно пункту 4.1.4. Правил підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами або погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності.
Згідно пункту 14.1.6. Правил забороняється розміщення оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, рекламних листівок, табличок, наліпок, написів (зображень, розписів, малюнків) тощо на інших об'єктах та елементах благоустрою, в тому числі на засобах та обладнанні зовнішнього освітлення, опорах контактної мережі, покритті площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок, зелених насадженнях. стовпах, лавах, вказівниках, парканах, опорних стінах тощо.
В той же час відповідно до пункту 14.1.1. вищевказаних Правил розміщення та утримання засобів та обладнання зовнішньої реклами, реклами на об'єктах та обладнанні транспорту комунальної власності територіальної громади міста Києва (крім випадків її розміщення на/в рухомому складі) в м. Києві повинно відповідати вимогам законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, інших обов'язкових до виконання нормативно-правових актів, рішенням Київської міської ради, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Правилам.
Згідно пункту 14.1.4. Правил єдиною законною підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до пункту 20.1.1. Правил до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста.
Таким чином, сам факт розміщення рекламного засобу, незалежно від тривалості часу такого розміщення та мети розміщення без виданого в установленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами порушує вимоги пунктів 14.1.1., 14.1.4., Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, відповідно до пункту 20.1.1. Правил передбачає настання відповідальності за порушення у сфері благоустрою та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2210800003 від 07.02.2022 року зазначено, що він складений відносно ОСОБА_1 , суть правопорушення зводиться до зазначення про порушення благоустрою, а саме: самовільне розміщення тимчасових мобільних виносних інформаційних конструкцій на тротуарі загального користування за відсутності дозвільних документів на їх розміщення ( АДРЕСА_1 ), чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП, п. 20.1.1. «Правил благоустрою міста Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, відповідач, який отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву та не надав належних доказів факту порушення позивачем адміністративного правопррушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Щодо вимоги позивача про повернення вилученої тимчасової мобільної інформаційної конструкції, остання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що конструкція була вилучена саме 07.02.2022 під час складання протоколу.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково, а тому вважає за необхідне скасувати постанову адміністративної комісії ВО КМР (КМДА) № 519 від 22.02.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити частково.
Скасувати постанову адміністративної комісії ВО КМР (КМДА) № 519 від 22.02.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Н.В. Аббасова