МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 р. № 400/11923/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у вигляді не виплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він проходив військову службу за мобілізацією. Відповідно до наказу №332 від 29.11.2022 його звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.11.2022 №286-РС, з військової служби у запас відповідно до підпункту “г” (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років).З 29 листопада 2022 року позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення.
Матеріальна допомога за 2022 рік для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від “07” червня 2018 року № 260 не виплачена.
Позивач вважає, що відповідачем під час його звільнення не виконані зобов'язання щодо виплати йому у повному обсязі грошового утримання (заробітної плати).
Позивач вважає, що під час його звільнення із ЗСУ, він не отримав грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік., тому і звернувся до суду за захистом свіоїх порушених прав
Ухвалою від 29.09.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, повідомлений про розгляд справи належним чином.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією. Позивач на своє звернення до Військової частини НОМЕР_1 не отримав відповіді щодо нарахування і виплати йому грошової компенсаці вартості за не отримане речове майно та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Матеріальна допомога за 2022 рік для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від “07” червня 2018 року № 260 позивачу не виплачена.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до наказу №332 від 29.11.2022 солдата ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.11.2022 №286-РС, з військової служби у запас відповідно до підпункту “г” (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років).
З 29 листопада 2022 року позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення.
Відповідно до вищевказаного наказу відповідачем вирішено виплатити позивачу : за період з “01” по “29” листопада 2022 року щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 315% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням згідно наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року) виплатити додаткову винагороду за період дії воєнного стану з 01.11.2022 по 29.11.2022 з розрахунку 100000,00 грн. (за повний місяць).
Грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік отримав у розмірі 14858,28 грн. Виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову відпустку 2022 року за 20 (двадцять) діб.
Матеріальна допомога за 2022 рік для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від “07” червня 2018 року № 260 не виплачена.
Суд вказує, що відповідач під час звільнення не виконав свої зобов'язання щодо виплати позивачуу повному обсязі грошового утримання (заробітної плати).
Тосу суд вважає, що під час звільнення ОСОБА_1 із Збройних Сил України, він не отримав грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським
запитом, у якому просив надати йому довідку про виплату за весь час проходження ним військової служби : грошового забезпечення; грошової компенсації вартості за не отримане речове майно; грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткові відпустки; грошової допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Однак, відповідач відповіді на адвокатський запит не надав, що свідчить про ігнорування у виконанні своїх зобов'язань перед позивачем.
Відповідно до розділу XXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (із змінами), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально- побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», визначено механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Під час звільнення відповідач подавав рапорт на отримання довідки вартості не отриманого речового майна та його грошову компенсацію, однак військовою частиною НОМЕР_1 компенсацію йому не було сплачено.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом у т.ч. визнання бездіяльності.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у вигляді не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник