ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 рокусправа № 380/22338/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у визначенні розрахункового періоду для обрахунку середньомісячної заробітної плати з лютого 2021 року по січень 2022 року для подальшого обрахунку щомісячних страхових виплат у зв'язку з втратою професійної працездатності; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області взяти для обрахунку середньомісячної заробітної плати розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та здійснити перерахунок відшкодування втраченого заробітку.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач не вірно визначив розрахунковий період для призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з втратою професійної працездатності, оскільки з 28.02.2023 він проходив службу у Збройних Силах України та не виконував роботу електрослюсара підземного та не піддавався впливу шкідливих факторів, що спричинили виникнення у нього професійного захворювання.
Позивач вважає, що для обрахунку середньомісячної заробітної плати слід брати розрахунковий період з лютого 2021 р по січень 2022 р.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що професійне захворювання встановлено ОСОБА_1 19.10.2022, тому розрахунковим періодом для призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з втратою професійної працездатності є період роботи на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» з жовтня 2021 року по вересень 2022 року; вказує, що нарахування та виплата страхових виплат позивачу здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до наказу № 76-к від 09.06.2022 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля».
Згідно довідки Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 28.02.2023 ОСОБА_1 згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2022 № 48 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації.
Згідно довідки Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області № 984 від 02.12.2022 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в першому відділі Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області.
Враховуючи акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 09.10.2022, Медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена третя група інвалідності по професійному захворюванню, про що видана довідка серії 12ААВ №728349 від 30.11.2022.
Для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням Відокремленим підрозділом «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» видана довідка про заробітну плату №919 за період (12 календарних місяців) роботи ОСОБА_1 , з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно. У цю довідку було включено місяці, за які позивачу не нараховувалась середньомісячна заробітна плата, а саме: серпень - вересень 2022 року.
Згідно постанови Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» від 14.12.2022 № 46008/10034210/1/2 ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 6760,79 грн.
26.06.2023 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просив здійснити перерахунок відшкодування втраченого заробітку та взяти для обрахунку середнього заробітку період його роботи у шкідливих умовах ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» за професією електрослюсар підземний до призову на військову службу до ЗСУ, а саме: період роботи до лютого 2022 року.
Головне управління ПФУ у Львівській області на заяву позивача надало відповідь від 10.07.2023, якою повідомлено, що професійне захворювання встановлено ОСОБА_1 19.10.2022, тому розрахунковим періодом є період роботи на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» з жовтня 2021 року по вересень 2022 року; зазначено, що нарахування та виплата страхових виплат здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Кабінет Міністрів України 27 грудня 2022 року прийняв постанову №1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», згідно якої припинено з 01 січня 2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, зокрема Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1323 «Деякі питання забезпечення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» доручено Пенсійному фонду України з 02 січня 2023 року забезпечити здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі переданих виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування та її робочими органами справ, баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення, а також підготовлених нею виплатних документів на січень 2023 року.
Отже, з січня 2023 року здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснюється Пенсійним фондом України та його органами.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIVзагальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Страхові випадки:
за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;
за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.
Статтею 30 Закону № 1105-ХІV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно ч.7 зазначеної статті страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ч.2 ст. 32 Закону № 1105-XIV ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження після надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, внесеного до індивідуального реабілітаційного плану. Огляд потерпілого, складання, внесення змін до індивідуальної програми реабілітації проводиться МСЕК відповідно до законодавства.
Згідно абз.1 ч.1 ст. 36 № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Відповідно до ч.8 ст.36 Закону № 1105-XIV середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі Порядок 1266). Цей Порядок визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).
Згідно п.11, п.12 розділу «Особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності)» Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Згідно п.3 розділу Порядку № 1266, у редакції спірного періоду, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , якому за висновком МСЕК від 30 листопада 2022 серії 12ААА № 094417 встановлена стійка втрата професійної працездатності 45% та ІІІ групу інвалідності, розпочато з 30.11.2022 виплату щомісячних страхових виплат.
Розрахунок виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням здійснено на підставі довідки про заробітну плату №919, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Межирічнська» ДП «Львіввугілля» за 12 календарних місяців роботи ОСОБА_1 з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно. У цю довідку було включено місяці, за які йому не нараховувалась середньомісячна заробітна плата у зв'язку з перебуванням на військовій службі за призовом під час мобілізації, а саме: серпень і вересень 2022 року і розмір середнього заробітку для здійснення страхової виплати обчислено відповідачем з врахуванням місяців перебування позивача на військовій службі.
Зазначена довідка про заробітну плату оформлена та видана Відокремленим підрозділом «Шахта «Межирічнська» ДП «Львіввугілля» у відповідності до вимог Порядку № 1266, згідно якого розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Згідно матеріалів справи, настання страхового випадку щодо позивача підтверджено актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 який складено уповноваженою комісією 19.10.2022. За результатами огляду 30.11.2022 Медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена третя група інвалідності по професійному захворюванню, про що видана довідка серії 12ААВ №728349 від 30.11.2022. Тобто відсутні підстави стверджувати про настання професійного захворювання у потерпілого до зазначеної дати.
Суд звертає увагу, що на дату призначення страхових виплат пункт 3 Порядку № 1266 (зі змінами внесеними постановою КМУ від 02.12.2022 № 1350, які набрали чинності 01.01.2023) містив вичерпний перелік поважних причин, за наявності яких невідпрацьовані календарні дні не враховувались при розрахунку середньої заробітної плати для обчислення щомісячної страхової виплати, і серед них такої поважної причини, як мобілізація до Збройних Сил України чи проходження військової служби не було передбачено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 561 було внесено зміни до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, доповнено перше речення після слів “призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України” словами “, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період». Зазначені зміни набрали чинності 07.06.2023.
Суд зауважує, що під час розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_1 , відповідач правомірно керувався Порядком № 1266 у чинній редакції на дату призначення таких виплат.
Відповідач здійснив обчислення середньої заробітної плати позивача у відповідності вимог Порядку № 1266 та довідки про заробітну плату №919, тому відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними. Відповідно відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача взяти для обрахунку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та здійснити перерахунок відшкодування втраченого заробітку.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.