ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 рокусправа № 380/16041/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (далі - ТзОВ «Сікер», позивач) до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Львівська митниця, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900290/2 від 01.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900291/2 від 01.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.10.2022 між ТзОВ «Сікер» та компанією «ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець постачає і передає у власність батути (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід'ємною частиною цього контракту. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №TTC2208136 від 26.10.2022, згідно рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208167-7 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 24470, 29 доларів США. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 01.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170033551U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батути в комплекті в розібраному вигляді). Однак, 01.05.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900290/2. Крім того, згідно рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208167-4 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 26378,45 доларів США. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 01.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170033539U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батути в комплекті в розібраному вигляді). Однак, 01.05.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900291/2. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості, що прийняті у сторону збільшення за резервним методом, є протиправними, оскільки ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 18.07.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач позову не визнав. 01.08.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 68516), в якому покликається на те, що при проведенні відповідно до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Львівська митниця зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Щодо рішення про коригування митної вартості від 01.05.2023 №UA209000/2023/900290/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 01.05.2023 № 23UA209170033551U1, виносилось на товар: № 1. Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка сітки для стрибків та монтажного набору) торговельна марка : ATLETO, країна виробництва: CN, виробник : ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD, за ціною 1,9684 долар США за кг, на умовах поставки FOB NINGBO, то за результатами опрацювання поданих до митного контролю документів встановлено наступне: відповідно до п. 1.2 контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар. В проформі-інвойсі від 25.11.2022 №TTC2208167-7 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту. Відповідно до п. 4 контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136 передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від суми в проформі-інвойс покупець оплачує авансом протягом 10 днів з моменту отримання проформи, решту 80% оплачуються після отримання копії B/L, тобто, авансовий платіж повинен був бути в сумі 4894, 10 доларів США (20% від суми 24470,29, зазначеної в проформі), в той час як в платіжній інструкції №530 від 07.12.2022 зазначена сума 4344,71 доларів США. Доплата 80% також не сходиться з сумою зазначеною в платіжній інструкції. Так, 80% від суми зазначеної в інвойсі становить 19576,23 доларів США, в той час як в платіжній інструкції зазначена сума 20125,58 доларів США. Тобто, є підстави вважати, що дані платіжні доручення не стосуються даної партії товару. Вказані в графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/3К та від 24.10.2022 № S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином, не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори в рахунках на перевезення вони не зазначені), чим порушено вимоги ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Щодо рішення про коригування митної вартості від 01.05.2023 №UA209000/2023/900291/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 01.05.2023 № 23UA209170033539U5), то таке було прийнято на товар: № 1, інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка сітки для стрибків та монтажного набору), за ціною 1,9672 доларів США за кг, на умовах поставки FOB NINGBO. За результатами опрацювання поданих до митного контролю документів встановлено наступне: відповідно до п. 1.2 контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки; не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар. У проформі-інвойсі від 25.11.2022 №TTC2208167-4 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту; вказані в графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/3К та від 24.10.2022 № S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори в рахунках на перевезення вони не зазначені) чим порушено вимоги ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
03.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 59334), згідно якої позивач вказує, що відзив на позовну заяву не обгрунтовує законність прийняття оскаржуваного рішення, відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 29.12.2023 суд у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Суд з матеріалів справи встановив, що 26.10.2022 між ТзОВ «Сікер» (надалі - покупець) та компанією «ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD», CHINA (надалі - продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № TTC2208136.
Згідно з п. 1.1 контракту у порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець поставляє та передає у власність покупця батути, а також їх комплектуючі (надалі - товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно п. 3.1. контракту найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію та зазначаються у проформі інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2022 згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2208167-7 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 24470, 29 доларів США.
01.05.2023 уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 подала до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209170033551U1, у розділі 31 якої вказала опис товару: інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка сітки для стрибків та монтажного набору) - 394 шт.; - FO 6FT Trampoline with net and ladder BLUE - 17 шт.; FO 6FT Trampoline with net and ladder GREEN - 60 шт. - FO 6FT Trampoline with net. and. ladder RED -30шт.; 6FT Trampoline with net and ladder -12шт.; CFR 6FT Trampoline with net and ladder -15шт.; FO 10FTTrampoline with net and ladder BLUE -45шт.; FO 10FT Trampoline with net and ladder GREEN -90шт.; FO 10FT Trampoline with net and ladder RED “90шт.; FO 12FT Trampoline wit net and ladder BLUE -7 шт.; FO 12FT Trampoline with net and ladder GREEN “14шт. FO 12FT Trampoline with net and ladder RED - 14шт.; Торговельна марка: ATLETO. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD.
Задекларована вартість товару становить 24470,29 доларів США, що згідно з офіційним курсом валюти 36,5686 грн. за 1 долар США становить 1046434,85 грн.
Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000179 на підтвердження заявленої митної вартості від ТзОВ «Cікер» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:
- зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022;
- рахунок-проформа № ТТС2208167-7 від 25.11.2022;
- рахунок-фактура (інвойс) № ТТС2208167-7 від 11.03.2023;
- банківський платіжний документ №530 від 07.12.2022;
- банківський платіжний документ №668 від 06.04.2023;
- договір про перевезення № 2022/10/04 ЗК від 04.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1106 від 28.04.2023;
- договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1411-ІСТ від 21.04.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 28.04.2023;
- коносамент №DK23030461NBOGDNFDF від 19.03.2023;
- прайс-лист б/н від 25.10.2022;
- інтернет-пропозиція;
- висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA209170033551U1, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару
У відповідь на цю вимогу позивач 01.05.2023 на вимогу митниці подав прайс-лист та інтернет-пропозицію. Повідомив, що більше надати документів на даний час не має змоги. Декларант просив прийняти рішення на підставі поданих документів.
01.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900290/2.
Як зазначено у графі 33 рішення: відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Під час розгляду документів було виявлено, що відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки; не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар; у проформі-інвойсі від 25.11.2022 №ТТС2208167-7 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту; вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.23 №S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори, перевантаження тощо), чим порушено вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
На вимогу декларантом надіслано прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів на вимогу не подано.
За наслідками проведених консультацій з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування наступних методі визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2023/21017 від 17.03.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Крім того, судом встановлено, що на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2022 згідно рахунку-фактури (інвойсу) № ТТС2208167-4 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 26378,45 доларів США.
01.05.2023 уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 подав до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209170033539U5, у розділі 31 якої вказав опис товару: інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка сітки для стрибків та монтажного набору) - 363 шт.; - CFR 6FT Trampoline with net and ladder - 100 шт.; 6FT Colorful Trampoline with net and ladder - 2 шт.; CFR 6FT Trampoline with net and ladder -86 шт.; CFR 10FT Trampoline with net and ladder -86 шт.; CFR 12FT Trampoline with net and ladder -120 шт.; CFR 13FT Trampoline with net and ladder -55 шт. Торговельна мережа: ATLETO. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD.
Задекларована вартість товару становить 26378,45 доларів США, що згідно з офіційним курсом валюти 36,5686 грн. за 1 долар США становить 1108213,59 грн.
Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001461 на підтвердження заявленої митної вартості від ТзОВ «Cікер» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:
- зовнішньоекономічний договір № ТТС2208136 від 26.10.2022;
- рахунок-проформа № ТТС2208167-4 від 25.11.2022;
- рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2208167-4 від 11.03.2023;
- банківський платіжний документ № 527 від 06.12.2022;
- банківський платіжний документ № 664 від 04.04.2023;
- договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 ;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1103 від 28.04.2023;
- договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1409-ІСТ від 21.04.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується перевезення №703 від 25.04.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 28.04.2023 р.;
- коносамент №NBOGDNFDE від 19.03.2023 р.
- прайс-лист б/н від 25.10.2022;
- інтернет-пропозиція;
- висновок експерта № 23/1/064 від 07.02.2023.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA209170033539U5, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару
У відповідь на цю вимогу позивач 01.05.2023 на вимогу митниці подав прайс-лист та інтернет-пропозицію. Повідомив, що більше надати документів на даний час не має змоги. Декларант просив прийняти рішення на підставі поданих документів.
01.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900291/2.
Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, щопродавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки; не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар; у проформі-інвойсі від 25.11.2022 № ТТС2208167-4 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту; вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.23 №S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори, перевантаження тощо), чим порушено вимоги ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів на вимогу не подано.
За наслідками проведених консультацій з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №/2023/21017 від 17.03.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.
При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.
Так, 01.05.2023 уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 подала до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209170033551U1.
Як встановив суд, на підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема:
- зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022;
- рахунок-проформа № ТТС2208167-7 від 25.11.2022;
- рахунок-фактура (інвойс) № ТТС2208167-7 від 11.03.2023;
- банківський платіжний документ №530 від 07.12.2022;
- банківський платіжний документ №668 від 06.04.2023;
- договір про перевезення № 2022/10/04 ЗК від 04.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1106 від 28.04.2023;
- договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1411-ІСТ від 21.04.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 28.04.2023;
- коносамент №DK23030461NBOGDNFDF від 19.03.2023;
- прайс-лист б/н від 25.10.2022;
- інтернет-пропозиція;
- висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA209170033551U1, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару
У відповідь на цю вимогу позивач 01.05.2023 на вимогу митниці подав прайс-лист та інтернет-пропозицію. Повідомив, що більше надати документів на даний час не має змоги. Декларант просив прийняти рішення на підставі поданих документів.
01.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900290/2.
Як зазначено у графі 33 рішення: відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Під час розгляду документів було виявлено, що відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки; не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар; у проформі-інвойсі від 25.11.2022 №ТТС2208167-7 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту; вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.23 №S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори, перевантаження тощо), чим порушено вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
На вимогу декларантом надіслано прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів на вимогу не подано.
За наслідками проведених консультацій з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування наступних методі визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2023/21017 від 17.03.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця, однак замовлення до митного оформлення не подавалось, то суд зазначає таке.
Замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє суб'єкт господарювання. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.
Відповідно до ст. 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Усі витрати на товар, яке понесло ТзОВ «Сікер» за контрактом № ТТС2208136 від 25.11.2022, включені у заявлену митну вартість.
Окрім того. до митного контролю було подано рахунок-проформу № ТТС2208167-7 від 25.11.2022, яка по суті і виконувала роль замовлення.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар, то суд вказує таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно п. 4. контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136 оплата товару за цим контрактом провадиться наступним чином: 20% від суми в проформі-інвойс покупець оплачує авансом протягом 10 банківських днів з моменту отримання підписаної продавцем проформи. Сума, що залишилася проформи-інвойс 80% оплачуються за проформою інвойс, проводиться після отримання копії В/L до прибуття контейнера з товаром до порту призначення. Усі платежі проводяться шляхом перерахування коштів, за реквізитами банку, зазначеного у п. 11 цього контракту.
Суд зазначає, що у даному випадку умови оплати даного товару ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару, адже на момент подачі митної декларації, зазначена у рахунку-фактурі сума вже була повністю сплачена. Про даний факт свідчать додані до митного оформлення банківські платіжні документи № 530 від 07.12.2022 та № 668 від 06.04.2023.
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №815/329/17 зазначено, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Враховуючи викладене, висновки митного органу про те, що позивач не дотримав умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар, на думку суду, є необґрунтованими.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки, то слід зазначити, що зовнішньоекономічний контракт № TTC2208136 підписано 26.10.2022. 25.11.2022 виставлено рахунок-проформу №-7. 07.12.2022 здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ № 530 від 07.12.2022. Згідно коносаменту №NBOGDNFDF від 19.03.2023 товар був відправлений 19.03.2023.
Відповідно до п. 2.1. контракту постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін.
Як випливає зі змісту позовної заяви, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Ningbo, постачальник виконав свої зобов'язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи №TTC2208167-7 (25.11.2022), а саме на 115 день.
При цьому суд зазначає, що вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відправка товару не у встановлений строк може вплинути на узгоджену вартість.
Більш того, п. 7 зовнішньоекономічного контракту №від 26.10.2022 визначено, що за порушення умов контракту за строками постачання постачальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості непоставленої партії товару за кожний день прострочення.
Таким чином не дотримання строку поставки за відсутності форс-мажору давало б право покупцю звертатись із вимогою про стягнення штрафу, однак, як вказано вже вище, жодного порушення постачальником допущено не було.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у проформі-інвойсі від 25.11.2022 № ТТС2208167-7 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту, то тут суд враховує аргументи позивача про те, що під час складання проформи-інвойсу від 25.11.2022 № ТТС2208167-7 була допущена помилка в даті поставки. Правильна дата терміну поставки є 05.03.2023. До того ж, терміни поставки даного товару ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.2023 №S/2023 не були подані до митного оформлення, і таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори, перевантаження тощо).
Суд встановив, що у графі 44 митної декларації № 23UA209170033551U1 від 01.05.2023, двічі зазначено код «4301», під якими містяться два документи - договір на перевезення № 2022/10/04/ЗК від 04.10.2022 та договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у рішенні про коригування митної вартості товарів. Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось. До того ж, договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022 та № 2022/10/04/ЗК від 04.10.2022 подавався декларантом до митного оформлення за попередніми поставками.
Суд також встановив, що 01.05.2023 уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 подав до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209170033539U5, у розділі 31 якої вказав опис товару: інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка сітки для стрибків та монтажного набору) - 363 шт.; - CFR 6FT Trampoline with net and ladder - 100 шт.; 6FT Colorful Trampoline with net and ladder - 2 шт.; CFR 6FT Trampoline with net and ladder -86 шт.; CFR 10FT Trampoline with net and ladder - 86 шт.; CFR 12FT Trampoline with net and ladder - 120 шт.; CFR 13FT Trampoline with net and ladder - 55 шт. Торговельна мережа: ATLETO. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD.
Задекларована вартість товару становить 26378,45 доларів США, що згідно з офіційним курсом валюти 36,5686 грн. за 1 долар США становить 1108213,59 грн.
Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001461 на підтвердження заявленої митної вартості від ТзОВ «Cікер» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:
- зовнішньоекономічний договір № ТТС2208136 від 26.10.2022;
- рахунок-проформа № ТТС2208167-4 від 25.11.2022;
- рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2208167-4 від 11.03.2023;
- банківський платіжний документ № 527 від 06.12.2022;
- банківський платіжний документ № 664 від 04.04.2023;
- договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 ;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1103 від 28.04.2023;
- договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1409-ІСТ від 21.04.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується перевезення №703 від 25.04.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 28.04.2023 р.;
- коносамент №NBOGDNFDE від 19.03.2023 р.
- прайс-лист б/н від 25.10.2022;
- інтернет-пропозиція;
- висновок експерта № 23/1/064 від 07.02.2023.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA209170033539U5, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару
У відповідь на цю вимогу позивач 01.05.2023 на вимогу митниці подав прайс-лист та інтернет-пропозицію. Повідомив, що більше надати документів на даний час не має змоги. Декларант просив прийняти рішення на підставі поданих документів.
Відтак, 01.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900291/2.
Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, щопродавець постачає товар на підставі замовлення покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки; не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар; у проформі-інвойсі від 25.11.2022 № ТТС2208167-4 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту; вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.23 №S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори, перевантаження тощо), чим порушено вимоги ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів на вимогу не подано.
За наслідками проведених консультацій з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №/2023/21017 від 17.03.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до п. 1.2 контракту № ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, що продавець постачає товар на підставі замовлення покупця, а замовлення до митного оформлення не подавалось, то су вказує наступне.
Замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє суб'єкт господарювання. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.
Відповідно до ст. 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Усі витрати на товар, яке понесло ТзОВ «Сікер» за контрактом № ТТС2208136 від 26.10.2022, були включені у заявлену митну вартість.
Окрім того до митного контролю було подано рахунок-проформу № ТТС2208167-4 від 25.11.2022, яка по суті і виконувала роль замовлення.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки, то суд встановив, що зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136 був підписаний 26.10.2022. 25.11.2022 виставлено рахунок-проформу № TTC2208167-4. Вже 06.12.2022 було здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ №527 від 06.12.2022. Згідно коносаменту № DK23030461NBOGDNFDE від 19.03.2023 товар був відправлений 19.03.2023.
Відповідно до п.2.1. контракту про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін.
Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Ningbo, постачальник виконав свої зобов'язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи №TTC2208167-4 (25.11.2022), а саме на 115 день.
При цьому слід зазначити, що вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відправка товару не у встановлений строк може вплинути на узгоджену вартість.
Більш того ост. абз. п.7 зовнішньоекономічного контракту № TTC2208136 визначено, що за порушення умов контракту за строками постачання постачальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості не поставленої партії товару за кожний день прострочення. Таким чином не дотримання строку поставки за відсутності форс-мажору давало б право покупцю звертатись із вимогою про стягнення штрафу, однак як вказано вже вище, жодного порушення постачальником допущено не було.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар, то суд вказує таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно п. 4. контракту від 26.10.2022 № ТТС2208136 оплата товару за цим контрактом провадиться наступним чином: 20% від суми в проформі-інвойс покупець оплачує авансом протягом 10 банківських днів з моменту отримання підписаної продавцем проформи. Сума, що залишилася проформи-інвойс 80% оплачуються за проформою інвойс, проводиться після отримання копії В/L до прибуття контейнера з товаром до порту призначення. Усі платежі проводяться шляхом перерахування коштів, за реквізитами банку, зазначеного у п. 11 цього контракту.
Суд зазначає, що у даному випадку умови оплати даного товару ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару, адже на момент подачі митної декларації, зазначена у рахунку-фактурі сума вже є повністю сплачена. Про даний факт свідчать додані до митного оформлення банківські платіжні документи № 527 від 06.12.2022 та № 664 від 04.04.2023.
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №815/329/17 зазначено, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у проформі-інвойсі від 25.11.2022 № ТТС2208167-4 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту, то як випливає зі змісту позовної заяви, під час складання проформи-інвойсу від 25.11.2022 № ТТС2208167-4 була допущена помилка в даті поставки. Правильна дата терміну поставки 2023-03-05. До того ж, терміни поставки даного товару ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару.
Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 04.10.2022 № 2022/10/04/ЗК та від 24.10.23 №S/2023 не були подані до митного оформлення, то суд вказує таке.
У графі 44 митної декларації №23UA209170033539U5 від 01.05.2023 двічі зазначено код « 4301», під якими містяться два документи - договір на перевезення № 2022/10/04/ЗК від 04.10.2022 та договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось.
До того ж, договір транспортного експедирування №/2023 від 24.10.2022 та № 2022/10/04/ЗК від 04.10.2022 подавався декларантом до митного оформлення за попередніми поставками.
таким чином, відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації.
Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження.
Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, є безпідставним.
Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за митними деклараціями №UA209170/2023/21017 від 17.03.2023 та №/2023/21017 від 17.03.2023.
За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД від №UA209170/2023/21017 від 17.03.2023 та №/2023/21017 від 17.03.2023.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.
Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила № 598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.
Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.
Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.
Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Натомість під час розгляду справи судом з'ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об'єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.
Як вже було вказано вище, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.
Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/900290/2 від 01.05.2023 та №/2023/900291/2 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26,72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/900290/2 від 01.05.2023, прийняте Львівською митницею Державної митної служби України.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/900291/2 від 01.05.2023, прийняте Львівською митницею Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» ( код ЄДРПОУ 40557114, місцезнаходження: 81332, Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська, 2/101) судовий збір у сумі 7494 (сім тисяч чотириста дев'яносто) чотири гривні 42 копійки.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 29.12.2023.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна