КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1066/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)
про зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 38760,47 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят гривень сорок сім копійок).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року №340/1266/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу №Ф-100986-53 від 09.11.2020 року та вимогу про сплату боргу №Ф-100986-53 від 04.02.2021 року, які винесені щодо нього як щодо самозайнятої особи (адвоката). Судом встановлено, що позивач є найманим працівником та перебуває у трудових відносинах з Олександрійським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 2015 року по теперішній час. Роботодавець, нараховуючи позивачеві заробітну плату, сплачував за ОСОБА_1 , як страхувальник, єдиний соціальний внесок, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, зокрема, за 2015-2020 роки. Всі податки з отриманого доходу, в тому числі і ЄСВ сплачує роботодавець як податковий агент, що відповідно звільняє позивача обов'язку сплачувати ЄСВ.. Незважаючи на це, відповідач безпідставно продовжив нараховувати та відображати в інтегрованій картці платника податків заборгованість позивача по єдиному внеску.
Ухвалою від 12 лютого 2022 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів позивач обліковується як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та перебуває на обліку в Олександрійський ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області з 9 липня 2009 року як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат), а з 1 січня 2018 р. присвоєно ознаку «пенсіонер, який досяг пенсійного віку». Відповідно до ІТС «Податковий блок» заборгованість ОСОБА_2 станом на 13 квітня 2022р. складає 38760,47 грн.
Позивач своїм правом подання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Воднораз, із 18 травня 2015 року позивач перебуває у трудових відносинах з Олександрійським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, працюючи на посаді директора такого центру.
09 листопада 2020 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф100986-53, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено суму боргу в сумі 35460,47 грн. зі сплати єдиного внеску.
04 лютого 2021 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-100986-53, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено суму боргу в сумі 38760,47 грн. зі сплати єдиного внеску.
Такі вимоги були сформовані на підставі ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", виходячи з даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Вважаючи вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року №340/1266/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу №Ф-100986-53 від 09.11.2020 року та вимогу про сплату боргу №Ф-100986-53 від 04.02.2021 року.
. Підставами скасування вимоги судом вказано те, що позивач є найманим працівником,та перебуває у трудових відносинах з Олександрійським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 2015 року по теперішній час. Роботодавець, нараховуючи позивачеві заробітну плату, сплачував за ОСОБА_1 , як страхувальник, єдиний соціальний внесок, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, зокрема, за 2015-2020 роки. Всі податки з отриманого доходу, в тому числі і ЄСВ сплачує роботодавець як податковий агент, що відповідно звільняє позивача обов'язку сплачувати ЄСВ. Податковий орган не довів, що позивач отримував дохід від підприємницької діяльності, з якого не сплачено ЄСВ. Не надано також доказів несплати роботодавцем єдиного внеску з виплаченого позивачу доходу.
Листом від 30 грудня 2021 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило позивача, що станом на 31 січня 2021 року відповідно до інформаційних баз ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника заборгованість ОСОБА_1 по єдиному внеску становить 38760,47 грн.
Позивач, вважаючи незаконною наявність в інформаційній системі органів ДПС та індивідуальній картці платника податків інформації про існування такої недоїмки, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Беручи до уваги вказану норму суд враховує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №340/1266/21 визнано протиправною та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-100986-53 від 09.11.2020 року та №Ф-100986-53 від 04.02.2021 року.
Вказане судове рішення має преюдиційне значення при розгляді цієї справи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
В абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Абзац 2 цієї ж норми встановлює, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Аналіз вищевикладених норм вказує, що необхідною умовою для сплати фізичною особою-підприємцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є здійснення такою особою підприємницької діяльності; самозайнятість особи, зокрема, здійснення нею незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, неотримання доходу від таких видів діяльності, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, не дає підстав для звільнення від сплати єдиного внеску.
При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідач покликається на те, що в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів позивач обліковується як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та перебуває на обліку в Олександрійський ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області з 9 липня 2009року як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат), а з 1 січня 2018 р. присвоєно ознаку «пенсіонер, який досяг пенсійного віку». Відповідно до ІТС «Податковий блок» заборгованість ОСОБА_2 станом на 13 квітня 2022р. складає 38760,47 грн.
З даного приводу суд зазначає таке.
Як встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №340/1266/21, яке набрало законної сили, із 18 травня 2015 року позивач перебуває у трудових відносинах з Олександрійським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, працюючи на посаді директора такого центру.
. Отже, позивач є найманим працівником, застрахованою особою в системі державного соціального страхування. Всі податки з отриманого доходу, в тому числі і ЄСВ сплачує роботодавець як податковий агент, що відповідно звільняє позивача від обов'язку сплачувати ЄСВ.
Суд наголошує, що тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату безпосередньо особою та роботодавцем. Вказані правові висновки, також, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній також в постанові від 04.12.2019 року у справі № 440/2149/19.
Окремо суд акцентує увагу, що пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19-3 цього Кодексу, зокрема, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5 (далі - Порядок №5).
Згідно із пп.1. п.1 (Порядок ведення інтегрованої картки платника) з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиничну. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому, кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Згідно із пп.4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті п. 2 глави 4 (Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП) розділу V. (Перенесення до ІКП, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, сум грошових зобов'язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску. Методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП) статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
Сукупний аналіз зазначених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18), 30.11.2021 (справа №300/3157/20) у подібних правовідносинах.
У спірних правовідносинах податковим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності підстав для корегування відомостей, відображених в інтегрованій картці позивача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Воднораз, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у спірних правовідносинах необхідним є вихід судом за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиключення з інтегрованої картки платника податків інформації щодо заборгованості ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску після скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-100986-53 від 09.11.2020 року та №Ф-100986-53 від 04.02.2021 року.
Воднораз, належним способом захисту порушеного позивача є зобов'язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області виключити з ІТС «Податковий блок» та індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 38760,47 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят гривень сорок сім копійок), як про те просить позивач.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 992,40 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо невиключення з ІТС «Податковий блок» та інтегрованої картки платника податків інформації щодо заборгованості ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску після скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-100986-53 від 09.11.2020 року та №Ф-100986-53 від 04.02.2021 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з ІТС «Податковий блок» та з індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 38760,47 (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят гривень сорок сім копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43995486).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК