ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 грудня 2023 року Справа № 280/8064/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
визнати протиправними лії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 11.08.2023 відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки та виплати відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2020-2022 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 11.08.2023;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 11.08.2023, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами відповідно фактичним обставинам справи, а саме зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (у кількості примірників відповідно до учасників справи або доказами направлення відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення у разі подання через підсистему «Електронний суд»).
06 грудня 2023 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому позивач, просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 11.08.2023 відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про перерахунок пенсії від 16.08.2023 №923090119239;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу в виплаті відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2020-2022 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 11.08.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 11.08.2023, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року прийнято уточнений адміністративний позов по справі №280/8064/23. Продовжено розгляд справи №280/8064/23 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без участі, повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року залученоу якості співвідповідача по справі №280/8064/23 - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області засвідчену налужним чином копію рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 №923090119239 від 16.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 16.12.2014 йому була призначена пенсія по вислузі років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 11.08.2023 позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Пенсійним фондом неправомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. Також, позивач вважає, що Пенсійним фондом протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій. Позивач зазначає, що не отримував пенсію за вислугу років як працівник сфери освіти. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що первинно позивачу призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була обрахована відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що йому було заново призначено пенсію за віком, а фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на іншу в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що заява позивача про призначення пенсії була направлена до спеціалістів ГУ ПФУ в Сумській області, які в подальшому здійснили перерахунок пенсії, у випадку задоволення позовних вимог рішення про перерахунок пенсії повинно прийматись ГУ ПФУ в Сумській області. Також, відповідач вказував, що оскільки позивачем до часу призначення пенсії за віком отримувалась пенсія за вислугу років, то у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
22 грудня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшло клопотання про долучення доказів та повідомлено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст,26 Закону № 1058, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків-35 років, для жінок-30років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення. Відтак, підстави для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, відсутні.
22 грудня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Електронна пенсійна справа після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1), тобто на обліку електронна пенсійна справа перебуває у органі Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Відтак, надати засвідчену належним чином копію рішення про перерахунок пенсії позивача №923090119239 від 16.08.2023, немає можливості.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для рішення у справі.
Судом установлено, а матеріалами справи підтверджено, що з 16.12.2014 позивачу призначено пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на умовах, передбачених пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Досягнувши пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 11.08.2023 позивачем до Головного управління ПФУ в Запорізькій області подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, що передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Заяву від 11.08.2023, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію ГУ ПФУ в Сумській області та прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача від 16.08.2023 №923090119239.
За заявою позивачу призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Не погодившись із призначенням пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, а також не погодившись з правомірністю не виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи установлено, що з 16.12.2014 позивачу призначено пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на умовах, передбачених пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернувя вперше 11.08.2023.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років…
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якому було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2023 році на підставі норм Закону № 1058-IV Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області мало врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2020-2022 роки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відмовляючи у проведенні перерахунку позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №923090119239 від 16.08.2023 підлягає скасуванню.
Щодо виплати одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області зазначено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст,26 Закону № 1058, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків-35 років, для жінок-30років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення. Відтак, підстави для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, відсутні
Суд зазначає, що за приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
За змістом вказаної норми отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час ухвалення рішення у даній справі суд враховує практику Верховного Суду, яка викладена у постановах суду від 27.11.2018 у справі №328/1619/17(2-а/328/80/17) та від 22.02.2018 у справі №310/3774/17.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, за заявою позивача, з 16.12.2014 йому призначалась пенсія за вислугу років.
Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що пенсія за вислугу років позивачем фактично не отримувалась, жодних доказів протилежного суду не надано.
Суд зазначає, що порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв'язку до 17.07.2009 визначався Інструкцією про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, затвердженою спільним наказом Державного комітету зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України 02.07.98 № 101/123/67 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.1998 за №494/2934).
Відповідно до п.2 цієї Інструкції виплата пенсій здійснюється за відомостями за формою В1-М (додаток 1), разовими дорученнями за формою В2-М (додатки 2, 3), поштовими переказами (додаток 4). Для виплати пенсії можуть використовуватися бланки поштових переказів, виготовлені на ЕОМ.
Виплата пенсій (допомоги на поховання) провадиться листоношею (оператором) особисто одержувачу після звірення серії та номера пред'явленого паспорта з даними, зазначеними у відомості (разовому дорученні). За отримання грошей одержувач розписується у відомості (разовому дорученні) з проставленням дати одержання, а працівник зв'язку - за здійснення оплати. При оплаті пенсії за разовими дорученнями заповнюються також і відривні талони до цих доручень (п.38 Інструкції № 101/123/67).
Із відділень зв'язку оформлені належним чином відомості, разові доручення, відривні талони, реєстри за формою В3-М (два примірники), звіт за формою В5-М (два примірники) і реєстр за формою 10-а (один примірник) не пізніше 22 числа звітного місяця надсилаються поштамту (вузлу зв'язку) - п. 55 Інструкції № 101/123/67.
Після перевірки звітності всіх підприємств поштового зв'язку, поштамтами (вузлами зв'язку) складається "Звіт про виплату пенсії та грошової допомоги" за формою 57-а в трьох примірниках (додаток 19). Для заповнення звіту за формою 57-а підбиваються підсумки з відповідних граф звітів за формою В5-М (п.57 Інструкції № 101/123/67).
Відповідно до п.62 Інструкції № 101/123/67 після перевірки виплатної документації органи соціального захисту населення на всіх примірниках звіту за формою 57-а роблять напис "Звіт перевірено, належить до оплати_______грн._______коп." (сума цифрами і прописом) і завіряють його підписами керівника, головного бухгалтера органу соціального захисту населення в Центрах з нарахування і виплати пенсій та допомог начальника операційного відділу, старшого спеціаліста) та печаткою. Один примірник звіту повертається до поштамту (вузла зв'язку), а другий примірник надсилається до Пенсійного фонду, третій залишається у справах органу соціального захисту населення.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, органи соціального захисту населення надають органам Пенсійного фонду довідки за формою додатку 20 для проведення взаєморозрахунків із поштамтами (вузлами зв'язку), в яких належна до оплати органами Пенсійного фонду сума розшифровується в розрізі джерел фінансування.
На даний час порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв'язку визначено Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженою наказом від 28.04.2009 № 464/156 Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 року за № 592/16608).
Відповідно до п.5.3 вказаної Інструкції виплата пенсій, соціальних допомог провадиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М). За отримання грошей одержувач розписується у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М) і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплати.
У разі виплати пенсій, соціальних допомог за разовими дорученнями за формами В2-М та В3-М заповнюються також і відривні талони до цих доручень.
Виходячи із законодавчо встановленого порядку виплати пенсії, суд зазначає, що належних доказів на підтвердження виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідачами, як того вимагає ч.2 ст.77 КАС України, не подані.
Додану відповідачем до відзиву довідку про виплату позивачу даної пенсії у розмірі 390,52 грн, яка складена ним самостійно, суд не бере до уваги, оскільки вона не є належним доказом. Суд критично ставиться до наданої відповідачем довідки, оскільки вказана довідка не підтверджує факт отримання позивачем вказаної пенсії, а свідчить лише про її нарахування. Інші докази відсутні.
Таким чином, фактичні обставини свідчать, що за заявою позивача йому з 16.12.2014 призначена пенсія за вислугу років, яка фактично ним не отримувалась. Доказів на підтвердження факту виплати позивачу призначеної пенсії за вислугу років відповідачами до суду не надані. Доводи, наведені позивачем, відповідачами не спростовані.
Як зазначено вище, пункт 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язує позбавлення права на отримання одноразової грошової допомоги з фактом отриманням особою будь-якої іншої пенсії до виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не з фактом призначення іншої пенсії.
За таких обставин, оскільки позивач після призначення пенсії за вислугу років не отримував цю пенсію, то відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV він має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Судом враховано, що згідно з абзацом першим пункту 4.10 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року №21-1 (далі Порядок №21-1), після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, враховуючи висновок суду про звернення позивача за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше, з метою захисту порушеного права позивача та з метою подальшого недопущення порушення відповідачем права позивача на пенсію, для ефективного та належного захисту права позивача на пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне, задовольнити вимоги позивача шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обчислення позивачу при призначенні пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №923090119239 від 16.08.2023 про перерахунок пенсії позивача; та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 11.08.2023 із урахуванням різниці, що вже була виплачена; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обчислення ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №923090119239 від 16.08.2023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, з 11.08.2023 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова