ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/7693/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови у зарахуванні у трудовий (страховий) стаж період підприємницької діяльності з 01.04.2002 р. по 31.12.2002 p.; з 01.04.2003 р. по 30.09.2009р; з 01.01.2010р по 31.12.2011р., та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії з урахуванням трудового (страхового) стажу - період здійснення підприємницької діяльності з 01.04.2002 р. по 31.12.2002 p.; з 01.04.2003 р. по 30.09.2009р; з 01.01.2010р по 31.12.2011р. з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 21 грудня 2011 року перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області. В той же час, при призначенні пенсії позивачу не було враховано в стаж періоди здійснення ним підприємницької діяльності. Позивач перебував на обліку як фізична-особа підприємець на загальній системі оподаткування в період з 06.03.2000 р. по 31.03.2002 р.; з 01.01.2003 р. по 31.03.2003 р. ; з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та застосовував спрощену систему оподаткування за період з 01.04.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.04.2003 р. по 30.09.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. Відтак, загальний стаж підприємницької діяльності позивача становить 11 років 09 місяців 25 днів, а загальний страховий стаж - 43 роки 02 місяці 29 днів, а не 29 років 1 місяць, 0 днів, як визначено відповідачем при призначенні пенсії позивачу.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що періоди зайняття підприємницькою діяльністю у спірним період можуть бути зараховані до страхового стажу позивача лише у разі подання доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за вказані періоди. При первинному призначенні пенсії період здійснення підприємницької діяльності з 01.04.2001 року по 30.11.2011 року враховано до страхового стажу позивача, згідно даних Реєстру застрахованих осіб (ОК-5).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком з 21 грудня 2011 року.
Відповідно до протоколу про призначення пенсії № 12269 від 09 грудня 2011 року пенсію позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 1 місяць.
Позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії від 27 червня 2023 року, в якій просив зарахувати в трудовий стаж період ведення підприємницької діяльності (із застосуванням спрощеної системи оподаткування) в період з 06.03.2000 року по 31.12.2011 року, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаного періоду ведення підприємницької діяльності та виплатити різницю пенсійного забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом від 28 липня 2023 року повідомило позивача, що відповідно до пункту 3-1 розділу XV Закону до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). У вказаному листі зазначено, що пенсію позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 1 місяць. До страхового стажу враховано період з 01.04.2001 року по 30.11.2011 року згідно даних Реєстру застрахованих осіб.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пп. 1 п. 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до абз. 3 підпункту 2 пункту 2.1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року, якою затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні у страховий стаж період підприємницької діяльності з 01.04.2002 року по 31.12.2002 року, з 01.04.2003 р. по 30.09.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 року.
Судом досліджено оригінал пенсійної справи позивача № 135463 та відповідно до розрахунку стажу та відомостей про заробітну плату позивача встановлено, що позивачу при призначенні пенсії враховано до страхового стажу період ведення підприємницької діяльності з 01 квітня 2001 року по 30 листопада 2011 року згідно даних Реєстру застрахованих осіб (ОК-5).
Відтак, матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивачу періоди підприємницької діяльності зараховано відповідно до сплачених страхових внесків, зазначених у відомостях про застраховану особу.
Отже, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача включати до страхового стажу позивача період, який вже включено ГУ ПФУ в Закарпатській області до загального страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КА України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька