ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/8511/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, обмеживши її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 83 % грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, про які вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР 14758 відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням вже сплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. Однак, сума пенсії відповідачем була обмежена максимальним розміром. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 №7-рп/2016, а також порушують його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року по справі № 260/1277/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01 квітня 2019 року здійснено перерахунок та виплату пенсії, виходячи з відсоткового значення її розмірі 83 % сум грошового забезпечення, з урахуванням рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 260/4380/20 та від 28 квітня 2021 року у справі № 260/1050/21, з урахуванням раніше виплачених сум. В той же час, законодавцем встановлено обмеження максимального розміру пенсії не тільки у відсотковому еквіваленті від грошового забезпечнення, а й у максимальній величині обчисленої пенсії.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/1277/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області: 1) визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 260/4380/20 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 260/1050/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому після проведеного перерахунку пенсії, загальний розмір нарахованої позивачу пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 21466,47 грн., проте до виплати визначено суму пенсії у розмірі 20930,00 грн. (з урахуванням максимального розміру пенсії).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст.46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).
Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, розмір перерахованої пенсії позивача склав 22499,63 грн.
Разом з тим, ГУ ПФУ в Закарпатській області обмежив суму, що підлягає виплаті, 20930,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, на виконання рішення суду відповідачем 01.08.2023 року здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 року, та розмір такої склав 20930,00 грн., тобто із застосуванням обмеження максимальним розміром.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача з 01 04.2019 року максимальним розміром.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 83 % грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР 14758 відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням вже сплачених сум.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст.5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження з 01 квітня 2019 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 83 % грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька