Ухвала від 28.12.2023 по справі 240/35502/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/35502/23

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплату вихідної допомоги при звільненні та зобов"язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі №200/13192/18-а Верховний Суд зазначив, що пільгу щодо сплати судового збору мають позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У цій постанові суд зазначає, що поняття заробітної плати та одноразової грошової допомоги не є тотожними, оскільки заробітна плата носить характер періодичних платежів та виплачується на підставі укладеного між сторонами трудового договору за виконану працівником роботу, а одноразова ж грошова допомога має характер одноразового платежу. Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється на вимоги позивачів про виплату грошової допомоги у зв'язку із звільненням.

Так, Верховний Суд у постановах від 09.07.2020 у справі №320/6659/18 та від 27.08.2020 №804/871/16 зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Крім того в ухвалі від 18.01.2021 у справі №560/3993/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту ст. 2 ЗУ "Про оплату праці", не входить до структури заробітної плати .

Отже, зважаючи, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту статті 2 Закону України "Про оплату праці", не входить до структури заробітної плати і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення, тому, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" пільга із сплати судового збору не може бути застосована у межах даних адміністративних правовідносин, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову відсутні.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для розгляду справи.

Пунктом 1 частини третьої статтті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

З огляду на викладене, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1073,60 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень.

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл./ТГ м.Житомир/22030101;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Рахунок отримувача: UA 048999980313181206084006797;

Код отримувача: 37976485;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Призначення платежу*;101;__________(РНОКПП позивача. Судовий збір, за позовом ___________ (ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос

Попередній документ
116052304
Наступний документ
116052306
Інформація про рішення:
№ рішення: 116052305
№ справи: 240/35502/23
Дата рішення: 28.12.2023
Дата публікації: 01.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.06.2024)
Дата надходження: 27.12.2023
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії на більш тривалий, розумний термін