Справа № 521/22433/23
Провадження № 2/522/8455/23
УХВАЛА
про залишення позову без руху
29 грудня 2023 року суддя Приморського районного суду м. Одеси, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2023 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року справу за підсудністю передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.
28.12.2023 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.
Справу суддя отримала 29.12.2023 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Суддя відкриває провадження у справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Між тим, дослідивши зміст та матеріали позову, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Дослідивши матеріали позову, суд вважає, що позов не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позивачкою у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача, а також не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серію паспорта адресу електронної пошти позивачки.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позивних вимог вбачається, що позивачка звернулась до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру, а саме: 1) розірвання шлюбу; 2) визначення місця проживання дитини.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що позовна заява була подана фізичною особою у 2023 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 році складає 2684 грн., позивачу за подання до суду позовної заяви з вимогами немайнового характеру слід було сплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн (1 073,60 грн.*2).
До матеріалів справи позивачкою долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
Між тим, доказів сплати судового збору за другу немайнову вимогу позивачкою до позову не додано.
У відповідності до ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року визначено, що до заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Між тим, дана позовна заява не містить оригіналу свідоцтва про шлюб.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивач у разі неможливості подання оригіналу вказаного свідоцтва, має право заявити до суду клопотання про його витребування.
Зазначене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід:
-надати позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, з зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номера і серії паспорта, відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача та позивачки;
-сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн. за другу немайнову вимогу;
-надати оригінал свідоцтва про шлюб.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачці строку для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.