Справа №522/2460/13-к
Провадження №1-кп/522/154/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3 ,
за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
під час судового розгляу у відкритому судовому засідінні у кримінальному провадженні №42012000010000005 від 21.11.2012 на підставі обвинувального акту відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бельці Республіки Молдова, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2010, 2015 та 2020 року народження; раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , м.м. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.28, ч.5 ст.27, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.2 ст.162, ч.5 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2, 3 ст.28, ч.5 ст.27, ч.2 ст.353, ч.1 ст.186, ч.ч.2, 4 ст.189 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.364, ч.2 ст.28, ч.2 ст.353, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.162, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеса, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина 2022 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.ч.2, 3 ст.28, ч.3 ст.364, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.2 ст.162, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.3 ст.371, ч.ч.2, 4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.5 ст.27, ч.2 ст.353 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеса, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, має на утриманні батьків пенсіонерів, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , м.т. НОМЕР_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.3 ст.364, ч.3 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.2 ст.162, ч.3 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.3 ст.371, ч.3 ст.27, ч.ч.2, 4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.28, ч.2 ст.353 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисників - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
УСТАНОВИВ:
Приморським районним судом м. Одеси проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №42012000010000005 від 21.11.2012 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні обвинувачені заявили клопотання про закриття кримінального провадження за скоєння злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.1 ст.186, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.353 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор вважав за можливе закрити кримінальне провадження в частині скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.1 ст.186, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.353 КК України, та звільнити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання обвинувачених про закриття кримінального провадження в частинні скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.1 ст.186, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.353 КК України, підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Касаційного кримінального суду Верховного суду від 09.04.2019, справа №760/18016/15-к.
Відповідно до обвинувального акту:
1. Так, в серпні 2011 року, більш точну дату досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, будучи упевненим в безкарності та складності виявлення злочину, пов'язаного із зловживанням службовим становищем та заволодінням чужим майном шляхом його вимагання, вчиненим за участю працівників правоохоронного орану, з метою організації вчинення злочинів працівниками правоохоронного органу, вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , який у відповідності до наказу ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 177 ос від 21.11.2007 працював оперативним уповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та ОСОБА_8 , який у відповідності з наказом ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 103 ос від 17.03.2009 працював оперативним уповноваженим сектору карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Згідно з обговореним планом і розподіленими ролями ОСОБА_11 , як організатор, розробив єдиний для всіх співучасників план реалізації злочинів, здійснив підготовку і організацію їх вчинення та довів ці дані до відома ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
У відповідності до розробленого ОСОБА_11 плану, він через сайти знайомств у мережі Інтернет, підшукував жінку, яка бажала познайомитися, знайомився з нею, після чого організовував з нею зустріч на квартирі, яку заздалегідь наймав для вчинення кримінальних правопорушень. Зловживаючи довірою запрошеної жінки, ОСОБА_11 підкладав у її особисті речі кошти та покидаючи жиле приміщення, повідомляв за допомогою телефонного зв'язку про це співучасників. Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою, будучи безпосередніми виконавцями злочину, проходили до найманого організатором злочину житла, де знаходилась потерпіла і, представляючись працівниками міліції, проводили незаконний огляд житла та особистих речей потерпілої. Виявляючи кошти, які були заздалегідь залишені ОСОБА_11 , останні, зловживаючи своїм службовим становищем, вимагали у потерпілої передачі її коштів, погрожуючи притягненням до відповідальності за зайняття проституцією та розголошенням відомостей, які потерпіла бажала зберегти у таємниці.
Так, у серпні 2011 року, більш точна дата та час досудовим слідством не встановлена, діючи у відповідності до раніше розробленого плану, ОСОБА_11 познайомився у мережі Інтернет з мешканкою м. Іллічівськ ОСОБА_23 та запросив останню до найманої ним квартири у Київському районі м. Одеси (більш точне місце та час досудовим слідством не встановлене).
У подальшому, ОСОБА_11 , зловживаючи довірою ОСОБА_23 , таємно підклав у її сумочку 300 євро, та, залишаючи приміщення квартири, повідомив за допомогою телефонного зв'язку про це ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
У відповідності до поданого сигналу ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 , будучи заздалегідь одягненим у формений одяг працівника міліції, пройшли до жилого приміщення, де знаходилась ОСОБА_23 .
Будучи працівниками міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем, ігноруючи і порушуючи покладені на них обов'язки, передбачені:
- положеннями статті 2 Закону України «Про міліцію», згідно з якими, поряд з іншими основними завданнями працівників міліції є попередження правопорушень та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів;
- положеннями статті 5 зазначеного Закону, згідно з якими, ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції;
- положеннями статті 10 зазначеного Закону, відповідно до якої працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі безпосереднього виявлення обставин, які загрожують особистій чи громадській безпеці, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, затримання осіб, які вчинили правопорушення, та повідомити про це в найближчий підрозділ міліції;
- положеннями статті 20 зазначеного Закону, згідно з якими працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади,
- положення ст. 190 КПК України (в редакції 1961 року із змінами та доповненнями), згідно з якими огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді або письмового дозволу володільця;
- положення ст. 191 КПК України (в редакції 1961 року із змінами та доповненнями), згідно з якими, огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, у день.
усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність дій, формуючи у людей думку, що діяльність міліції не будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, працівники міліції не поважають гідність особи, не виявляють до неї гуманне ставлення, не захищають права людини, тим самим підриваючи авторитет органу виконавчої влади, діючи за попередньою змовою, провели незаконний огляд житла та особистих речей ОСОБА_23 та виявили 300 євро підкладені у її жіночу сумочку ОСОБА_11 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, направленого на вимагання грошових коштів, переслідуючи корисливий мотив, завідомо незаконно затримуючи ОСОБА_23 на місці її перебування, позбавляючи її волі та можливості вільно пересуватися і тим самим порушуючи її конституційні права, передбачені ст. 33 Конституції України, оперативний уповноважений сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з оперативним уповноваженим сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 зловживаючи своїм службовим становищем, висловили усну вимогу ОСОБА_23 про передачу їм 3000 (трьох тисяч) доларів США при цьому погрожуючи, що у разі не передачі нею зазначених грошових коштів, її буде притягнуто до кримінальної відповідальності за зайняття проституцією та поширенням відповідних відомостей інтимного характеру, які ОСОБА_23 бажала зберегти у таємниці.
Побоюючись реальності висловлених погроз, ОСОБА_23 погодилась виконати вимоги ОСОБА_10 і ОСОБА_8 та передати їм кошти у сумі 2000 грн., які знаходились на її банківській картці, зняти які можна було у банкоматі банку «Приватбанк», розташованому по вул. Академіка Вільямса, 73/1, у м. Одеса. Доводячи спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_23 , ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , супроводили ОСОБА_23 до найближчого банкомату. Дочекавшись зняття ОСОБА_23 зі свого рахунку коштів в сумі 2 000 грн., ОСОБА_10 і ОСОБА_8 заволоділи даними коштами.
Зазначеними грошовими коштами ОСОБА_11 , ОСОБА_10 і ОСОБА_8 розпорядилися на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 і ОСОБА_8 обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.364 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.2 ст.162 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне проведення огляду житла, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.3 ст.371 КК України за кваліфікуючими ознаками: завідомо незаконне затримання вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимога, передача чужого майна, вчинене з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища.
2. Продовжуючи злочинні наміри, направлені на вимагання чужого майна згідно з раніше підготовленим планом, ОСОБА_11 довів ці дані до відома ОСОБА_9 , який являвся рідним братом ОСОБА_8 , в подальшому залучивши його для реалізації і втілення нового злочину.
Так, 20.09.2011, більш точний час досудовим слідством не встановлено, діючи у відповідності до раніше розробленого плану ОСОБА_11 , діючи повторно, познайомився у мережі Інтернет з мешканкою м. Одеси ОСОБА_24 та запросив останню до заздалегідь найманої за його вказівкою ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_5 .
У подальшому, ОСОБА_11 , вступивши з ОСОБА_24 за взаємною згодою у статеві зносини, зловживаючи довірою ОСОБА_24 , поклав у її сумочку 200 (двісті) доларів США та, залишаючи приміщення вказаної квартири, повідомив за допомогою телефонного зв'язку про це ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
У відповідності до поданого сигналу ОСОБА_9 , заздалегідь перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, який належав його брату, разом з ОСОБА_8 пройшли до жилого приміщення де знаходилась ОСОБА_24 .
ОСОБА_8 , являючись у відповідності до наказу ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 103 ос від 17.03.2009 оперативним уповноваженим сектору карного розшуку Чорноморського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зловживаючи своїм службовим становищем, ігноруючи і порушуючи покладені на нього обов'язки, передбачені:
- положеннями статті 2 Закону України «Про міліцію», згідно з якими, поряд з іншими основними завданнями працівників міліції є попередження правопорушень та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів;
- положеннями статті 5 зазначеного Закону, згідно з якими, ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції;
- положеннями статті 10 зазначеного Закону, відповідно до якої працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі безпосереднього виявлення обставин, які загрожують особистій чи громадській безпеці зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, затримання осіб, які вчинили правопорушення, та повідомити про це в найближчий підрозділ міліції;
- положеннями статті 20 зазначеного Закону, згідно з якими, працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади,
- положення ст. 190 КПК України (в редакції 1961 року із змінами та доповненнями), згідно з якими огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді або письмового дозволу володільця;
- положення ст. 191 КПК України (в редакції 1961 року із змінами та доповненнями), згідно з якими, огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, у день.
усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність дій, формуючи у людей думку, що діяльність міліції не будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, працівники міліції не поважають гідність особи, не виявляють до неї гуманне ставлення, не захищають права людини, тим самим підриваючи авторитет органу виконавчої влади, діючи за попередньою змовою, провели незаконний огляд житла та особистих речей ОСОБА_24 та виявили у вказаній ОСОБА_11 жіночій сумочці останньої підкладені ним 200 (двісті) доларів США.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, направленого на вимагання грошових коштів, переслідуючи корисний мотив, завідомо незаконно затримуючи ОСОБА_24 на місці її перебування, позбавляючи її волі та можливості вільного пересування і тим самим порушуючи її конституційні права, передбачені ст. 33 Конституції України, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та з корисних мотивів, зловживаючи службовим становищем та присвоюючи владні повноваження та звання службової особи, вимагали у ОСОБА_24 передачі 1000 (однієї тисячі) доларів США, у разі не передачі яких погрожували притягненням до кримінальної відповідальності за зайняття проституцією, поширенням відомостей інтимного характеру, які ОСОБА_24 бажала зберегти у таємниці.
Проводячи незаконний огляд особистих речей ОСОБА_24 , у ОСОБА_8 виник раптовий умисел на відкрите заволодіння її сумкою «Mango» вартістю 560 грн. з наявними у ній особистими речами (мобільний телефон марки Nokia X3-02 вартістю 1600 грн.; мобільний телефон марки Nokia 3600 вартістю 800 грн.; гаманець чорного кольору, вартістю 560 грн.; косметичні засоби, вартістю 480 грн.) всього на загальну суму 4000 грн.
Побоюючись реальності висловлених погроз, ОСОБА_24 погодилась виконати вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зазначивши, що кошти знаходяться у її сестри ОСОБА_25 , яка проживає в АДРЕСА_6 .
Продовжуючи незаконно затримувати ОСОБА_24 та її майно, зазначене вище, прибувши разом з нею за вказаною адресою, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , невдовзі залишили дане місце не отримавши обумовлену суму від потерпілої, побоюючись викриття останньою їх злочинної діяльності. При цьому ОСОБА_8 довів до кінця свій умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_24 та відкрито заволодів її сумкою «Mango» вартістю 560 грн., з наявними у ній її особистими речами, (мобільний телефон марки Nokia X3-02 вартістю 1600 грн.; мобільний телефон марки Nokia 3600 вартістю 800 грн.; гаманець чорного кольору, вартістю 560 грн.; косметичні засоби, вартістю 480 грн.) всього на загальну суму 4000 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.364 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.2 ст.162 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне проведення огляду житла, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.5 ст.27, ч.2 ст.353 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво у присвоєнні владних повноважень та звання службової особи, поєднане із вчиненням суспільно небезпечних діянь з використанням форменого одягу працівника правоохоронного органу; ч.2 ст.28, ч.3 ст.371 КК України за кваліфікуючими ознаками: завідомо незаконне затримання вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимагання, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища; ч.1 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна.
Загалом стороною обвинувачення дії ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.2 ст.28 ч.3 ст.364, ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.353, ч.1 ст.186, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.353, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.162, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.371 КК України.
Дані кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими та тяжкими злочинами.
Обвинувачені не ухилялися від слідства та суду, нових кримінальних правопорушень не вчиняли.
Стаття 49 КК України регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого та тяжкого злочинів, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, якщо з моменту їх вчинення пройшло п'ять та десять років відповідно.
З моменту інкримінованих злочинів пройшло більше десяти років.
Відповідно до ч.3 ст.285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Судом роз'яснено обвинуваченим, що строки притягнення їх до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28 ч.3 ст.364, ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.353, ч.1 ст.186, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.353, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.162, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.371 КК України закінчилися, що є підставою для звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині.
З огляду на викладене, за відсутністю даних про переривання строку давності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинувачених та звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження в частинні скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.364, ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.353, ч.1 ст.186, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.353, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.162, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.3 ст.371 КК України.
Керуючись ст.ст.284-288, 314-316, 372, 376 КПК України, ст.ст.12, 49 КК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.3 ст.371, ч.2 ст.353, ч.1 ст.186, ч.2 ст.189 КК України КК України, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.353, ч.2 ст.162, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189 КК України, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.353 КК України, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.162, ч.3 ст.371, ч.2 ст.189, ч.2 ст.353КК України, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в частинні обвинувачення у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_26 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій ОСОБА_26 право на подання цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу направити учасниками кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_27
Суддя: ОСОБА_28
Суддя: Лариса ПЕРЕВЕРЗЕВА
27.12.2023