Справа № 558/529/23
номер провадження 2/558/150/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2023 року смт Демидівка
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі
одноособово суддя Олексюк А. О.,
секретар судового засідання Хом'як О. О.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лейковського М. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Рівненської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, в якій просить визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю, на приміщення конюшні якою відкрито та вільно володіє з 12.12.2011 року та яке складається з приміщення конюшні, що позначене на плані під літерою А-1 площею 55,0 м. кв. та підвалу позначеного на плані під літерою Пд/А-1 площею 20,8 м. кв., що розташоване по АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12 грудня 2011 року він придбав в особисту приватну власність в Закритому акціонерному товаристві "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона № 3" приміщення конюшні. За дане приміщення він сплатив 12 000 грн. Після цього позивачу було видано накладну № 231 та складено акт прийняття-передачі приміщення конюшні. З того моменту приміщення конюшні разом з підвалом перейшло в його приватну власність та позивач, як добросовісний набувач відкрито і безперервно володіє ним, протягом 12 років.
На даний час виникла необхідність у реєстрації права власності і позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор, розглянувши подані йому документи, прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані позивачем документи не дають змоги встановити набуття права власності на об'єкт речових прав, а саме на будівлю конюшні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Іншого варіанту для вирішення питання стосовно оформлення права власності не інакше, як в судовому порядку, позивач не має, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Під час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лейковський М. П. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просять позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - Демидівської селищної ради Рівненської області на розгляд справи не з'явився. Звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника селищної ради. Не заперечує проти задоволення позовних вимог. /а. с. 29/. Відзиву на позов відповідачем не подано.
Згідно ч. ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
28 листопада 2023 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Рівненської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
14 грудня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих учасниками справи.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 344 ЦК України особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухом майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
З накладної № 231 від 12 грудня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 придбав в ЗАТ "СПМК-3" за готівку приміщення конюшні вартістю 12 000 грн. /а. с. 7/.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 242 від 12 грудня 2011 року ОСОБА_1 на підставі накладної № 231 від 12.12.2011 року сплатив за приміщення конюшні 12 000 грн /а. с. 8/.
По акту прийняття - передачі приміщення конюшні, ЗАТ "СПМК-3" в особі начальника Гнатюка Ю. Я. передало фізичній особі ОСОБА_1 , жителю с. Бокійма, Млинівського району, Рівненської області, приміщення конюшні, про що поставили свої підписи. /а. с. 6/.
Позивач у позовній заяві зазначив, що користується придбаним приміщенням з моменту його придбання, а саме з грудня 2011 року, з того часу добросовісно, вільно, відкрито володіє і розпоряджається на власний розсуд даним приміщенням конюшні.
Дані обставини підтвердив позивач під час розгляду справи в суді.
Крім того, даний факт підтверджено показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_1 користується приміщенням конюшні понад 10 років. Використовує його, як складське приміщення. Даним приміщення конюшні позивач користується відкрито та безперервно. ОСОБА_1 придбав дане приміщення в СПМК-3, яке з 2014 року оголошено банкрутом.
Технічний паспорт на приміщення конюшні, що по АДРЕСА_1 , виготовлено на ім'я ОСОБА_1 04.07.2023 року /а. с. 12-17/.
Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Розпорядження Демидівського селищного голови № 91 від 11.09.2023, нежилому приміщенню - конюшні присвоєно адресу: Рівненська обл., Дубенський район, Демидівська територіальна громада, с. Лішня (станом на 01.01.2021), вулиця Робітнича, номер будівлі 8-Г. /а. с. 18, 23/.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.11.2023, Закрите акціонерне товариство "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" визнано банкрутом. Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, 27.10.2014 16:26:34, 15921170015000071, ОСОБА_5 . Реєстраційна служба Демидівського районного управління юстиції Рівненської області. Підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 21.10.2014 № 918/1268/13 Господарський суд Рівненської області. Дата набрання чинності: 31.10.2014. /а. с. 19-22/.
Позичаву ОСОБА_1 20 листопада 2023 року за № 70294693 державним реєстратором прав на нерухоме майно відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо права власності на об'єкт речових прав - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для відмови стало те, що подані ОСОБА_1 документи не дають змоги встановити набуття права власності на об'єкт речових прав - будівлю, що по АДРЕСА_1 . /а. с. 24/.
Згідно постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статт 344 ЦК).
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 добросовісно, відкрито, безперервно, безтитульно користувався даним приміщенням. З цих підстав суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилався на положення ст. ст. 344, 392 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованими.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені докази по справі та вказані правові норми, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача ОСОБА_1 та їх задоволення.
Відповідно до ст. ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Рівненської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю, на приміщення конюшні, яке складається з приміщення конюшні, що позначене на плані під літерою А-1 площею 55,0 м. кв. та підвалу, позначеного на плані під літерою Пд/А-1, площею 20,8 м. кв., що розташоване по АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Алла ОЛЕКСЮК
Повний текст рішення виготовлено 28.12.2023 року