Провадження № 2/557/404/2023
Справа № 557/1962/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 грудня 2023 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Тишкуна П.В.
секретар судового засідання Гуменюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Представник-адвокат Ільїн В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів в обґрунтування якого посилається на те, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 21.05.2015 року по справі №557/459/15-ц стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 100 (сто) грн. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією.
Стягнення аліментів проводилось на підставі виконавчого листа №557/459/15-ц виданого Гощанським районним судом Рівненської області 02.06.2015 року.
Зазначає, що з огляду на рівень інфляції у країні, зростання споживчих цін та дорослішання дитини, визначений раніше судом розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина сторін є недостатній для його належного фізичного та морального розвитку.
Посилаючись на приписи ст.ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і досягнення дитиною повноліття.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Гощанського районного суду від 29.11.2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду 06.12.2023 у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 06.12.2023 судове засідання відкладено на 19.12.2023.
Ухвалою від 19.12.2023 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у їхній відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Відзиву на позов не подав.
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21.05.2015 року у справі №557/459/15-ц відповідач ОСОБА_2 сплачує на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 100 (сто) грн. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття з послідуючою індексацією
На підставі вказаного рішення суду, 02 червня 2015 року Гощанським районним судом було видано виконавчий лист №557/459/15-ц про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у визначеному розмірі.
Звертаючись до суду, в обґрунтування позову представник позивача зазначив, що аліменти у визначеному судом розмірі, з огляду на рівень споживчих цін, вік дитини є недостатніми для її гармонійного фізичного та духовного розвитку.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Згідно ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, зазначеною нормою СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів не тільки у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, але і в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, що передбачено ст.7 СК України.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України).Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
За правилами ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в той же час, ст.192 СК України, якою регулюються правовідносини щодо зміни розміру аліментів, не містить норми про те, що зміна розміру аліментів присуджується з дати звернення до суду з зазначеним позовом.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
На підставі статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по справі. Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 258, 263-265, 280-283, 354 ЦПКУкраїни, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Гощанського районного суду від 21 травня 2015 року в твердій грошовій сумі в розмірі 100 (сто) грн. щомісячно, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 (тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою с. Дерев'янче Рівненського району Рівненської області, РНКПОПП НОМЕР_1 .
Суддя П.В.Тишкун