Справа №: 452/4140/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2023 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
-за ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , 28 вересня 2023 року заступив у добовий наряд та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, і тим самим проявив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 пояснив, що жодних алкогольних напоїв того дня не вживав, випив енергетичний напій, щоб не заснути; просив закрити провадження у справі, оскільки рівень алкоголю в крові згідно висновку лікаря не перевищує допустимий.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:
У ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.172-20 відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.
На підтвердження вини особи пред'явлено протокол №38 від 11.10.2023р. про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем в умовах воєнного стану, заступив у добовий наряд та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння; Висновком медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №50, згідно якого огляд ОСОБА_1 був проведений 29.09.2023р. о 01.01год та згідно висновку лікаря результат становить 0,2%.
Єдиним нормативним актом в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп'яніння, є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Метою огляду на стан алкогольного сп'яніння є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння у обстежуваної особи.
Як пояснив у суді ОСОБА_1 він не перебував в стані алкогольного сп'яніння і це не підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з Висновку медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №50 огляд ОСОБА_1 був проведений 29.09.2023р. о 01.01год та згідно висновку лікаря результат становить 0,2%.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 вказаний результат не є станом алкогольного сп'яніння, оскільки показник не перевищує 0,2 проміле.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають можливість судді прийти до висновку про недоведеність того, що в умовах особливого періоду, військовослужбовець ОСОБА_1 28.09.2023р. перебував у добовому наряді в нетверезому стані на території військової частини.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених. ч. 2 ст.172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не доведена матеріалами справи, що свідчить про відсутність доказів вчинення ним таких правопорушень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст.172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя