Справа № 446/1153/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2023року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судового засідання: Михайлишин О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янка - Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Білик Р.О. подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1991 відносився до типу колгоспного двору, членами якого були в тому числі і позивачі. Розподіл часток майна вищезазначеного колгоспного двору між його співвласниками не проводилось, а тому державна реєстрація прав власності даних часток у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вищезазначеними особами до 31.12.2013 не проводилась. У зв'язку із припиненням існування колгоспного двору просять визнати за ними право власності на належні їм частки у вказаному домоволодінні. В частині визнання права власності в порядку спадкування, позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_5 , після її смерті відкрилась спадщина на 2/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_2 . Позивачка ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті бабці ОСОБА_5 , однак коли вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А., у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. За вище вказаних обставин позивачі звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 01.06.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.10.2023 підготовче провадження закрито і призначено справу до судового розгляду.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду представник позивачів подала заяву про розгляд справи без участі сторони, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, відзив не подав, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будівлі, яке видане 10.02.1991 на підставі рішення виконкому К.-Бузької районної ради народних депутатів № 278 від 20.12.1990 зареєстрованого Червоноградським МБТІ 10.02.1991 у реєстровій книзі під №67, будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1991р. відносилось до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_6 /а.с. 28/.
Згідно довідки № 64 виданої 23.11.2022 Дідилівським старостинським округом Новояричівської селищної ради Львівського району, Львівської області, станом на 10.02.1991 членами колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 були: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 голова двору, дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 43/.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 177.10.2005 Убинівською сільською радою Кам'янка-Бузького району Львівської області /а.с.17/.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_6 заповіт не складав.
Відповідно до Довідки №73 виданої 08.05.2023 Дідилівським старостинським округом Новояричівської селищної ради Львівського району, Львівської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_8 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом були зареєстровані та проживали його дружина - ОСОБА_5 та онука - ОСОБА_1 .
Окрім цього, згідно із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , повторно виданого 11.08.2022 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 /а.с. 19/.
Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_2 , що належало померлій на підставі Свідоцтва про право власності виданого виконкомом Убинівської сільської ради 24.03.1997 року на підставі рішення сільської ради №3 від 23.01.1997 року у реєстровій книзі №137 /а.с.27/.
За життя 23.01.2002 ОСОБА_10 склала заповіт, згідно якого на випадок своє смерті зробила таке розпорядження: належний їй на праві особистої власності житловий будинок з усіма господарськими будівлями, що до нього відноситься і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла онукові ОСОБА_2 (а.с. 16).
Однак, як встановлено ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабці ОСОБА_10 не звертався, за спадковим майном не доглядає і не користується ним.
Відповідно до Довідки №51 від 18.08.2022 року ОСОБА_10 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 постійно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею постійно проживала та була зареєстрована - донька ОСОБА_5 /а.с.45/
Факт родинних відносин, між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 15.06.1956, згідно якого Вийтив ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 , в графі про батьків ОСОБА_12 зазначена як мати та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 30.01.1961, згідно якого ОСОБА_6 , 1973 р.н. уклав шлюб з ОСОБА_13 , 1940 р.н., після чого остання змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 ».
Відтак, після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_2 , яку фактично успадкувала її донька ОСОБА_5 .
Згідно із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , повторно виданого 11.08.2022 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 18/.
Відтак після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить 2/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_5 заповіт не складала.
Відповідно до Довідки №72 від 08.05.2023 року ОСОБА_5 до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня смерті проживала та була зареєстрована онука - ОСОБА_1 .
Факт родинних відносин підтверджується наступним чином:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 26.04.1961 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі про батьків ОСОБА_6 зазначений як батько, ОСОБА_7 зазначена як мати /а.с. 22/.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області у справі 446/1479/22 від 30.11.2022 встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.47-48/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 01.09.1986 ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі про батьків ОСОБА_2 зазначений як батько, ОСОБА_8 зазначена як мати /а.с. 23/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 виданого 29.11.2008 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, 25.06.2005 ОСОБА_16 уклав шлюб з ОСОБА_9 , після чого остання змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_17 » /а.с.24/.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , проте приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області, Робак Л.А. було заведено спадкову справу, однак у видачі Свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №52/02-31 від 26.09.2022 /а.с. 49/.
Позивачі, звертаючись до суду з даним позовом просять визнати за ними право власності на майно колишнього колгоспного двору, яку не можуть оформити, в зв'язку з відсутністю рішення сільської ради про визначення часток в майні колгоспного двору.
Відтак, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо права власності, які регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року щодо колишнього колгоспного двору.
Вирішуючи спір позивачів в частині визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. А статтею 563 цього Кодексу передбачено, що в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається.
Проте, як роз'яснював Пленум Верховного Суду України у Постанові №4 від 24.06.1983, правила ст. 563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01.07.1990. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 03.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_6 та членами цього двору були дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , які станом на 15.04.1991 проживали та були прописані там і були членами цього двору, а відтак мають право на частку в праві сумісної власності на підставі статей 120, 123 ЦК УРСР та виходячи з встановленої ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР рівності часток усіх членів колгоспного двору, розмір часток позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 становить по 1/6 кожного.
За правилами ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності у випадку відсутності у нього документа, який засвідчує його право власності.
Беручи до уваги наведені вище обставини справи та те, що позивачами на момент існування колгоспного двору не було оформлено право власності на належні їм частини в майні домоволодіння, а також те, що вони позбавленні в позасудовому порядку на оформлення таких прав, то суд дійшов висновку, що за позивачами необхідно визнати право власності на частини у майні колишнього колгоспного двору, які визначені судом вище.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування після смерті бабці ОСОБА_5 суд встановив наступне.
В ході судового розгляду судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими та регулюються Книгою шостою Спадкове право Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.
Як зазначено у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
З встановлених судом обставин справи беззаперечно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 2/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 .
За життя ОСОБА_5 заповіт не складала.
Відтак спадкування її майна здійснюється за законом. Позивачка є єдиним спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_5 за законом, так як з нею на момент смерті проживала, а тому прийняли спадщину згідно ч. 3 статті 1268 ЦК України, однак коли позивачка звернулася в Кам'янка - Бузька державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було відмовлено в оформленні права на спадкове майно, що підтверджується постановою виданою приватним нотаріусом Кам'янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л.А..
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, те, що єдиним способом оформити власність на успадковане майно є звернення за захистом свого права до суду, так як юридично позивач не може оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що позивач правомірно набула право власності на спадкове майно, в зв'язку з чим за нею слід визнати право власності на дане майно, в порядку спадкування.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП: НОМЕР_9 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_10 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору;
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП: НОМЕР_11 ):
- 2/6 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору;
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2023.
Суддя У.І. Костюк