ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" грудня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1041/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
до відповідача Фізичної особи-підприємця Абрамчука Руслана Васильовича
про стягнення в сумі 6 928 грн. 00 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Процюк Віра Валеріївна (поза межами приміщення суду);
Від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
09 жовтня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Абрамчука Руслана Васильовича (далі - відповідач) про стягнення в сумі 6 928 грн. 00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 жовтня 2020 року за результатами здійснення габаритно - вагового контролю, що проведений посадовою особою Укртрансбезпеки, складено акт № 009119 за фактом перевищення габаритно-вагових нормативів транспортним засобом DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами габаритно - вагового контролю зафіксовано, що фактична повна маса транспортного засобу становить 39,15 тонн при допустимій 22 тонн нормативно допустиме осьове навантаження 11,00/11,00/22,00, а фактичне 6,65/7,95/24,55.
При цьому перевезення здійснювалось без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.
Згідно з розрахунком № 183 від 23 жовтня 2020 року, плата за проїзд автомобільними дорогами із перевищеннями габаритно-вагових нормативів складає 907,36 євро.
Відповідач в добровільному порядку вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим позивачем подано відповідний позов.
Отже, зважаючи на вище вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 6 982 грн. 00 коп.
В судовому засіданні 27 грудня 2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.
Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвалу суду про відкладення розгляду справи, відповідачем отримані, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, Фізична особа-підприємець Абрамчук Руслан Васильович вважається повідомленим про розгляд справи № 918/1041/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.
В судове засідання 27 грудня 2023 року відповідач не з'явився.
Заяви та клопотання у справі.
Заяви та клопотання в справі учасниками процесу не подавались.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1041/23 за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача Фізичної особи-підприємця Абрамчука Руслана Васильовича про стягнення в сумі 6 928 грн. 00 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15 листопада 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 листопада 2023 року відкладено розгляд справи 918/1041/23 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 04 грудня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року відкладено розгляд справи 918/1041/23 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 27 грудня 2023 року.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду, джерела права й акти їх застосування.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.
Посадовою особою Укртрансбезпеки, а саме: старшими державними інспекторами Собчук А.М., Кузьмич Ю.Х, 23 жовтня 2020 року, на підставі направлення на рейдову перевірку від 16 жовтня 2020 року № 009119, на а/д Городшце-Рівне- Староконстянтинів, 137 км проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів.
Копія акту № 039183 від 23 жовтня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно якого:
Повна маса, тонн:
Нормативно допустима 40,00 т.
Фактична 39, 15 т.
Нормативне допустиме 11,00/11,00/22.00/.
Фактичне 6,65/7,95/24.55/.
Копія довідки № 050359 від 23 жовтня 2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, навантаження на осі, тонн:
1) 6,65; 2) 7,95; 3)24,55;Повна маса транспортного засобу 39,15 тонн.
Копія розрахунку № 183 від 23 жовтня 2020 року (згідно акта від 23 жовтня 2020 року № 039183).
Копія талону про зважування від 23 жовтня 2020 року.
Копія акту № 239538 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2020, яким зафіксоване порушення вимог 22.5 ПДР, порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", внутрішні перевезення вантажу виконувались ТЗ з перевищенням вагових обмежень, а саме осьового навантаження на строєну вісь 24,55 т. при допустимій 22.00 т. Відсутній дозвіл на участь в дорожньому русі ТЗ у перевищенням вагових обмежень, вагові параметри якого перевищують нормативні, у тому числі порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" част. 1 абз. 15 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезені вантажу без відповідного дозволу.
Зважаючи на вказані вище обставини, відповідачу нараховано оплату (штраф) за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 207,36 Євро, що еквівалентно 6 928,00 (курс НБУ станом на 23 березня 2020 року за 1 євро = 33, 4106), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 23 жовтня 2020 року № 183.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, позадоговірними та стосуються стягнення оплати за проїзд автомобільного транспорту дорогами загального користування великоваговими засобами.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників. Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Постановою Уряду від 27 червня 2007 року № 879 визначено Порядок здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до положень пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Водночас, пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х ВхК,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
К- коефіцієнт збільшення плати за проїзд.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
При цьому, пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
На підставі викладеного, Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:
П= (Рзм + Рнв + Рг) - 0, 84 євро/км
В - пройдена відстань 474 км.
К-3 (коефіцієнт збільшення плати за проїзд).
П = (0,84) * 474 (відстань) = 1194,48 євро.
Варто також зазначити, що положеннями пунктів 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.
Станом на 23 жовтня 2020 року сума 207,36 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 6 928 грн. 00 коп. (курс НБУ станом на 23 жовтня 2020 року за 1 євро = 33,4106 грн.).
Як вбачається із матеріалів справи, що дії працівників управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд, відповідачем не оскаржувались.
Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем у добровільному порядку плати за проїзд.
Окрім того, 06 липня 2021 року № 18434/22.4/24-21 на адресу відповідача направлено лист-нагадування про наявну заборгованість.
Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року № 128/2568 (далі - Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно- матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
З правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.
Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.
Порушені права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На думку суду, встановлені обставини дають підстав вважати, що відповідачем порушено встановлені правила проїзду автомобільного транспорту дорогами загального користування великоваговими засобами.
Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 38 186 грн. 00 коп. плати за проїзд великоваговим засобом.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 684 грн. 00 коп. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Абрамчука Руслана Васильовича ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_3 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код 39816845) 6 928 (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. плати за проїзд та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судових витрат.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2023 року.
Суддя Войтюк В.Р.