УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
20.12.2023м. ДніпроСправа № 904/6730/20
За заявою б/н від 03.08.2023 АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника у справі
за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ", м. Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075
про визнання банкрутом
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Сулима Д.В.
Представники:
від кредитора: Ювко В.О. - представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
від боржника: Чичва О.С., ліквідатор
від кредитора: Волова О.В. - представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ"
від ОСОБА_1 : Рубан О.Г., ордер серія АР №1142399 від 27.09.2023
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва О.С., свідоцтво №448 від 19.03.2013.
07.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 03.08.2023 з додатками від АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника, в якій кредитор просив встановити порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та визнати це порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) у справі №904/6730/20 про його банкрутство для подальшого звернення кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) своїх незадоволених вимог до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 призначено судове засідання на 28.09.2023 о 12:00 год., залучено до участі у справі про банкрутство - ОСОБА_1 , зобов'язано АТ КБ "Приватбанк" надати до дати судового копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 (для долучення до матеріалів справи), зобов'язано ліквідатора Чичву О.С. подати до дати судового засідання відзив на заяву АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника та докази в обґрунтування заперечень, зобов'язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання:
* відзив на заяву АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника та докази в обґрунтування заперечень.;
* копію паспорту та ідентифікаційного номеру (для долучення до матеріалів справи).
28.09.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від 27.09.2023 ОСОБА_1 , в якому представник керівника боржника просив відкласти судове засідання на іншу дату для підготовки заперечень на заяву кредитора.
Ухвалою суду від 28.09.2023 клопотання від 27.09.2023 ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено судове засідання на 12.10.2023 на 14:30 год. Повторно зобов'язано ОСОБА_1 подати документи, витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023.
Судом встановлено, що 10.10.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ" у справі №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" надійшла заява про відвід судді Камші Н.М.
Ухвалою суду від 11.10.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" №09-10/23-01 від 09.10.2023 про відвід судді Камші Н.М. від розгляду справи №904/6730/20 та всіх позовних проваджень, що розглядаються в даній справі задоволено. Постановлено передати справу №904/6730/20 та всі позовні провадження, що розглядаються у даній справі, для автоматизованого визначення нового складу суду.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №589 від 17.10.2023 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" матеріали справи №904/6730/20 передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тим, що задоволено заяву про відвід судді Камші Н.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 справу №904/6730/20 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 23.10.2023 суддею Господарського суду Дніпропетровської області Соловйовою А.Є. прийнято до свого провадження справу №904/6730/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) про визнання банкрутом.
Ухвалою суду від 23.10.2023 призначено розгляд заяви №б/н від 03.08.2023 АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника в судовому засіданні на 14.11.2023 о 12:00 год. Зобов'язано ОСОБА_1 до засідання подати документи, витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023.
03.11.2023 від АТ КБ "ПриватБанк" на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення щодо заяви АТ КБ "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.
14.11.2023 від ліквідатора ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" надійшло клопотання вих. №02-29/131 від 14.11.2023 про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю ліквідатора забезпечити явку у судове засідання та з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження усіх обставин справи за особистої участі.
У судове засідання, призначене на 14.11.2023, з'явились представники АТ КБ "ПриватБанк", ПрАТ "СК "ІНОССТРАХ", Павлюка Г.В.
Ухвалою суду від 14.11.2023 відкладено розгляд заяви №б/н від 03.08.2023 АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника в судовому засіданні на 05.12.2023 о 10:30 год.
04.12.2023 від кредитора АТ КБ "ПриватБанк" надійшло пояснення б/н від 04.12.2023.
05.12.2023 від представником ОСОБА_1 подано відповідь б/н від 04.12.2023 на письмові пояснення АТ КБ "ПриватБанк" щодо встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівників боржника.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 05.12.2023, з'явились представники АТ КБ "ПриватБанк", ПрАТ "СК "ІНОССТРАХ", Павлюка Г.В. та ліквідатор.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" оголосив зміст поданих пояснень.
Представник ОСОБА_1 оголосив зміст поданої відповіді на письмові пояснення АТ КБ "ПриватБанк" щодо встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівників боржника.
Ухвалою суду від 05.12.2023 відкладено розгляд заяви №б/н від 03.08.2023 АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника в судовому засіданні на 20.12.2023 об 11:30 год.
У судове засідання, призначене на 20.12.2023, з'явились представники АТ КБ "ПриватБанк", ПрАТ "СК "ІНОССТРАХ", Павлюка Г.В. та ліквідатор.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" підтримав заяву №б/н від 03.08.2023 про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.
Ліквідатор, представники ОСОБА_1 , ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" надали усні пояснення.
Розглянувши заяву АТ КБ "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника, судом встановлено такі обставини.
17.12.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось ПАТ «СК «ІНГОССТРАХ» із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ».
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021р. відкрито провадження у справі №904/6730/20 про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 30.06.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 припинено процедуру розпорядження майно, ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі №904/6730/20. Ліквідатором ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.
12.09.2023 суд відхилив звіти ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» як такі, затвердження яких є передчасним та зобов'язано по завершенню всіх заходів ліквідаційної процедури подати на затвердження до суду оновлені звіти ліквідатора.
Підстави відмови судом в задоволені заяви арбітражного керуючого Чичви О.С. від 11.05.2023 за №02-29/115 щодо встановлення солідарної відповідальності керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_2 .
В Заяві арбітражного керуючого Чичва О.С. від 11.05.2023 за вих. №02-29/115 про встановлення судом порушення керівником ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_2 вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ зазначено, що період, коли банкрут фактично почав мати ознаки неплатоспроможності, а саме задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншим кредитором виникли у 2018 році.
Так, строк виконання зобов'язань ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» перед ТОВ «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» за договором №14-04-16 від 14.04.2016 в розмірі 14 200 000,00 грн. настав у червні 2018 році, які не було виконано. А строк виконання зобов'язань ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» перед ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» за Угодою про добровільне погашення заборгованості в сумі 53 399 559,52 грн. настав 25.06.2018, які також не виконано.
Відповідно до форми балансу станом на 30.09.2018 розмір активів ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» складав 27 958 тис. грн., а отже з 25 червня 2018 року товариство не мало можливості покрити свої зобов'язання що найменш перед двома кредиторами, а відповідно виникли ознаки неплатоспроможності.
В період виникнення ознак неплатоспроможності у ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» керівником був ОСОБА_2 , а саме у період з 13.06.2018 по 07.12.2018, який не вчиняв жодних дій щодо покращення фінансового становища підприємства чи інших заходів, спрямованих на оздоровлення його діяльності, не надіслав відомості щодо ознак банкрутства засновникам, а також не звертався до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, в зв'язку з допущенням з боку керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_2 порушень вимог ч. 2 ст. 5 та ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вбачається, що саме останній несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ».
Відмовляючи у задоволені заяви арбітражного керуючого Чичви О.С. від 11.05.2023 за вих. №02-29/115 про встановлення порушення керівником ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_2 судом встановлено, що обставини загрози неплатоспроможності у банкрута ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» виникли у червні 2018 року, на час настання цих обставин керівником був ОСОБА_2 , якого звільнено 07.12.2018, тобто до введення в дію КУзПБ.
Отже, оскільки керівник боржника ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» до 07.12.2018 (до введення в дію КУзПБ, яким запроваджено інститут солідарної відповідальності за не звернення із заявою про відкриття провадження у справі пробанкрутство) судом зроблено висновок, що відповідальність за порушення керівником положень ч. 6 ст. 34 КУЗПБ у даному випадку не може застосовуватись.
Позиція АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо встановлення солідарної відповідальності керівників ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_1 .
У заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 03.08.2023 про визнання керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_1 таким, що порушив приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ та покладання на нього солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів зазначено, що станом на 2019 рік ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» мало прострочені грошові зобов'язання перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» та ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ».
Зокрема, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2018 по справі №904/1479/18 достроково розірвано кредитний договір №DNHSLON06912 від 28.10.2016 та стягнуто з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» суму грошових коштів у вигляді наданого кредиту в розмірі 235 387 621,53 грн., в тому числі відсотки 14 764 483,90 грн.
При цьому відповідно до наявних в матеріалах справи балансів ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» за 2018-2019 рр. діяльність банкрута була збитковою.
Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» при поданні заяви керувався обставинами та доказами, які було досліджено та встановлено в межах цієї справи №904/6730/20 ухвалою суду від 01.09.2023, та якими підтверджено, що обставини загрози неплатоспроможності у банкрута ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» виникли у червні 2018 року, а в серпні 2018 року додатково виникли зобов'язання щодо погашення заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не дивлячись на те, що ознаки неплатоспроможності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» виникли ще під керівництвом керівника ОСОБА_2 у 2018 році, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ, зазначає, що ОСОБА_1 , як наступний керівник мав обов'язок звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки на час його призначення керівником (08.12.2018) та виконування відповідних повноважень у товариства була наявна загроза неплатоспроможності.
Відповідно до положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов'язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 6 ст. 95 цього Закону). Водночас Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутства, тим самим відмовившись від здійснення провадження у справі за відмінним відпро банкрутства, який допускався згідно із Законом про банкрутство.
Отже, з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов'язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб'єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов'язку - один місяць.
Слід зазначити, що солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
При цьому предметом розгляду є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №910/3191/20 зазначив, щодо необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: - порушення визначеного абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку, та - наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
Таким чином, загроза неплатоспроможності як підстава для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутства не є новелою КУзПБ, а є успадкуванням окремих положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
І Закон, і КУзПБ так визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного бо кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст.1 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні. у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому з огляду на положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, цей Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Правильність цього висновку підтверджується, якщо звернутись до положень ч.ч. 2,3 та 4 ст. 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.
З викладеного випливає висновок, що обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов'язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
За загальним правилом, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, заявник має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі №902/1023/19).
В свою чергу, КУзПБ встановлює презумпцію вини керівника юридичної особи в разі недотримання ним імперативного обов'язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності в юридичної особи ознак неплатоспроможності (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведений в постанові від 30.03.2023 у справі №910/13909/20).
За наявності заборгованості, судом було встановлено, що наявна загроза неплатоспроможності боржника виникла у 2018 році (25.06.2018), яка не припинялась та продовжувала існувати протягом усього строку аж до 17.12.2020 дати звернення ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За таких умов і обов'язок керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» Міхненко О.О., якого було призначено з червня 2018 року, звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, як "задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності)", встановлений ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), діяв до 25.07.2018, однак не був виконаний, внаслідок чого наступило його прострочення. Так само, оскільки на час призначення керівником ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» Павлюка Г.В. з 08.12.2018, обставини ознаки загрози неплатоспроможності продовжували існувати, відповідно обов'язок Павлюка Г.В. звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство діяв до 08.01.2019.
Також, судом встановлено, що у 2018 року активи ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» складали 27 958 тис.грн., що свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Вбачається, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019, було передбачено можливість покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на власника майна боржника (уповноважену ним особу), керівника боржника, голову ліквідаційної комісії (ліквідатора), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, лише у випадку встановлення недостатності вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію (ч. 6 ст. 95 Закону).
Подібний висновок міститься у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі№904/4551/21.
Отже, у даній справі недостатність вартості майна ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» для задоволення вимог кредиторів було виявлено у період 2018 року, коли товариство не перебувало в процедурі ліквідації, тобто приписи ч. 6 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть бути застосовані для покладення на керівників боржника солідарної відповідальності.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник був зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.
Саме боржник мав звернутись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, а не керівник боржника. При цьому ст. 11 та інші положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не визначали можливість покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, зокрема, на керівника боржника у випадку невиконання ним у місячний строк обов'язку звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
За змістом ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Вищим органом управління ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» загальними зборами учасників не приймалось рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності факту загрози неплатоспроможності боржника.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покладав обов'язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, не містив приписи щодо місячного строку для такого звернення і не містив наслідки незвернення із такою заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N З-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Висновок щодо застосування ч. 1 ст. ст. 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.
Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України в абз. З п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 та в абз. 1 п. п. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 №1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (іе^Штаіе ехресїаііопз), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).
Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.
Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Можливість покладення солідарної відповідальності на керівника боржника у випадку існування загрози неплатоспроможності визначена ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства який введений в дію 21.10.2019 року, а отже в силу положень ст. 58 Конституції України, зазначена норма закону не може бути застосована до правовідносин, що мали місце до набрання чинності цим законом.
Подібний висновок щодо правил застосування положень ст. 34 КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019, що регулює застосування солідарної відповідальності у справах про банкрутство, з урахуванням дії його в часі, та у поєднанні із правилами застосування у цій справі приписів ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з яким погодився Касаційній господарський суд в постанові від 05.09.2023 у справі №918/573/21 (п. 6.11 Постанови, зроблено в Ухвалі Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023
Отже, враховуючи зазначене та керуючись принципом незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, вважаємо неправомірним покладення на керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» Павлюк Г.В. солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі №904/6730/20 про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» та визнання його таким, що порушив приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
При вирішенні питання щодо можливості покладення у справі про банкрутство солідарної відповідальності у разі множинності її суб'єктів, належить враховувати, що ч. 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинногозв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абзацом першим ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв'язку з наведеними положеннями ст. 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, повинен, зокрема, своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Отже, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності внаслідок встановленого судом допущеного ним порушення абзацу першого ч. 6 ст. 34 КУзПБ, для спростування названої презумпції має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані ним наведених вимог.
Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом першим ч. 6 ст. 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто про об'єктивне банкрутство (критичний момент, з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов'язкових платежів), і він, не зважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник, з урахуванням загально правових принципів юридичної відповідальності, може бути звільненим від солідарної відповідальності.
Отже, сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника -юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які є своєчасно необізнаними з вини керівника боржника про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов'язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати), внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.
Таким чином, питання встановлення порушення абзацу першого ч. 6 ст. 34 КУзПБ як підстави для солідарної відповідності, у разі множинності її суб'єктів, вирішується індивідуально щодо кожного із цих суб'єктів, виходячи не тільки із тих об'єктивних обставин як здійснення керівництва юридичною собою боржника в період, коли він перебував в стані загрози неплатоспроможності більше місяця, але і виходячи із добросовісності поведінки керівника у відповідний період.
Оскільки ОСОБА_1 призначено керівником ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» з 08.12.2018, питання визначення добросовісності його поведінки та дій, повинно вирішуватись індивідуально з урахуванням того, чи докладав він максимальних зусиль подолати у розумний строк тимчасові фінансові ускладнення боржника або, навпаки, вчиняв незаконні дії щодо боржника, перешкоджав його діяльності, чи посилював негативний фінансовий стан боржника тощо.
АТ КБ "ПриватБанк" не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які незаконні дії щодо боржника, перешкоджав його діяльності та будь-яким посилював негативний фінансовий стан боржника. Окрім того, ОСОБА_1 неодноразово намагався вирішити питання подолання фінансової кризи, яка виникла у товариства шляхом ухвалення учасником товариства відповідного рішення.
Також, з аналізу фінансово-господарського стану товариства та балансів товариства за 2019-2020 рр. які містяться у справі вбачається, що з призначенням керівником ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_1 , було забезпечено збереження залишку активів товариства з метою захисту у майбутньому вимог кредиторів та оптимізації виконання поточних платежів.
Одночасно, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до матеріалів справи не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що неподання ОСОБА_1 заяви про відкриття справи про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», призвело до суттєвого порушення його права та інтересів як кредитора у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» або вплинуло на ухвалення АТ КБ «ПриватБанк» рішень які потягнули для нього негативні наслідки.
Щодо порядку доведення заявником, необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом порушення положень абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ як підстави для застосування солідарної відповідальності до кожного із керівників, необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів:
- порушення місячного строку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ;
- та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
Як було вище зазначено, обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов'язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з моменту, коли, одночасно має місце:
1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із
2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Розгляд судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є обов'язком суду, а тому суд повинен займати активну процесуальну позицію при перевірці наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівника боржника відповідальності визначеної ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин, які стосуються таких ознак.
В обґрунтування своєї заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначив, що станом на 2018 рік розмір активів ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» складав - 27 958 тис. грн., за умови наявності невиконані зобов'язання щонайменше перед двома його кредиторами, а саме:
- ТОВ «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» за договором №14-04-16 від 14.04.2016 в розмірі 14 200 000,00 грн., строк виконання якого настав 02.06.2018;
- ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 в сумі 53 399 559,52 грн., строк виконання якого настав 25.06.2018;
- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором №DNHSLON06912 від 28.10.2016 та строк виконання яких настав за рішенням суду від 14.08.2018 №904/1479/18.
Одночасно, в межах справи №904/6730/20 про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» розглядається справа №904/6730/20 (904/3862/23) за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» про визнання недійсним Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017. Розгляд справи призначено у судовому засіданні.
Задоволення чи не задоволення зазначених позовних заяв АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розглядаються в межах справи №904/6730/20 про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», буде спростовувати факт наявності у боржника зобов'язань строк виконання яких настав повністю або частково, що призведе до ухвалення завчасного та помилкового рішення про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за неналежне виконання вимог ч. 2 ст. 5 та ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та/або абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
На відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов'язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів.
Тож, розглядаючи спір у межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали провадження), але має з огляду на особливості природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, у тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника.
Зазначене сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарськогосудочинства, сутність якого полягає в тому, щоб під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи і використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/329/21 (916/3265/21)).
Таким чином, відсутні підстави для притягнення до солідарної відповідальності керівника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ОСОБА_1 без належної перевірки судом наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівників боржника відповідальності визначеної ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що неможливо встановити враховуючи оскарження заявником підстав виникнення заборгованості перед іншими кредиторами про які зазначає заявник.
Керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" №б/н від 03.08.2023 про встановлення судом порушення керівником боржника ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 20.12.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Є. Соловйова