Справа№ 953/11474/23
н/п 3/953/4182/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2023 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю.,
секретар судового засідання Афанасьєва К.Р.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
1.1. ОСОБА_2 12.11.2023 о 23-18 годині, по вул. Дружби Народів, 231 у м. Харкові, керував транспортним засобом DODGE державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, ARLM-0293 результат огляду позитивний 1,46 проміле.
Своїми діями ОСОБА_2 допустила порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від10.10.2001N1306(далі ПДР), а саме: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння».
1.2. Дії ОСОБА_2 , які полягали у порушенні вимоги п. 2.9а ПДР, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
1.3. Зазначені обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 518818 від 12.11.2023.
2. Узагальнені позиції учасників судового провадження.
2.1. В судове засідання ОСОБА_2 та її захисник Мирось С.В. не прибули, надали заперечення в якому просили провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ознак складу адміністративного правопорушення.
3. Релевантне законодавство.
3.1. Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
3.2. Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону N 3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).
Згідно з п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка управляє транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
3.3. Частинами 1 та 2 статті 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, допускається відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння. Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Таким чином, наведеними положеннями КУпАП чітко унормовано порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також порядок та підстави направлення такої особи для відповідного огляду у закладах охорони здоров'я.
3.4. Наведені норми КУпАП також кореспондуються із положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1413/27858.
3.5. Відповідно до ч.1ст.130КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння,- тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Встановлені судом обставини.
4.1. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 518818 від 12.11.2023, ОСОБА_2 12.11.2023 о 23-18 годині, по вул. Дружби Народів, 231 у м. Харкові, керував транспортним засобом DODGE державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, ARLM-0293 результат огляду позитивний 1,46 проміле.
4.2. Разом із цим, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису події від 12.11.2023 вбачається, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності взагалі керувала транспортним засобом та була зупинена у русі працівниками поліції саме під час керування транспортним засобом, як у матеріалах справи, так і відеозапису відсутня.
4.3. Так, відео-файл типу «MP4 Video File (.mp4)» із назвою «export-7sb2c»: ID реєстратора - 470895 (здійснювався інспектором Потоцькою Д.С., якою і складався протокол та всі інші матеріали у даній справі): не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 ТЗ; все відео демонструє, що спілкувалась ОСОБА_2 нормальною мовою (без будь-яких мовних порушень); драгер привіз на місце зовсім інший екіпаж патрульної поліції; окрім інспектора Потоцької Д. С. були присутні інші особи у формі патрульної поліції, які, у тому числі, брали участь в опитуваннях, висловлюваннях, тощо, проте не назвалися і дані яких не внесено до Протоколу (брали безпосередньо участь у складанні адміністративного матеріалу); Протокол фактично складено не 12.11.2023 о 23:55, а 13.11.2023 року о 00:35».
Таким чином, інспектором роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Потоцькою Д.С. було внесено до протоколу ААД №518818 від 12.11.2023 року (а.с. 1), Направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12.11.2023 року (а.с. 4), Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6), Рапорту від 13.11.2023 року (а.с. 7), відомості щодо ознак алкогольного сп'яніння («порушення мови»; «поведінка, що не відповідає обстановці») - є безпідставними і такими, що не відповідають дійсності, у тому числі протирічать вищевказаному відео-запису, наявного в матеріалах справи
Щодо іншого відеозапису, то його не можна взагалі брати до уваги, оскільки його, по- перше, здійснено невідомою особою (із наданих матеріалів неможливо ідентифікувати автора), а по-друге, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення даної копії, у зв'язку із чим є недопустимим доказом (така правова позиція викладена в Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі №953/6701/20).
Так, зокрема будь-які відео-записи є електронними доказами, яким має бути підписаний електронним підписом у відповідності до Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» (ч.1 ст. 7 Закону).
5. Мотиви і висновки суду.
5.1. Положеннями статті 62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
5.2. Відповідно до ст. 19 Закону України від 29.06.2004 N 1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу (ст. 251).
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа)при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280).
5.4. Враховуючи ту обставину, що додані до протоколу докази, у тому числі відеозапис події від 18.07.2023, не підтверджують наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, суд визначився про необхідність закриття провадження у даній справі з підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Означеного висновку суду матеріали справи не спростовують.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283).
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу (ч. 2 ст. 284).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ю. Власова