ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23683/23
провадження № 1-кс/753/4132/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023100020000464 відомості до ЄРДР внесені 01.02.2023 за ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів, Київської області, українця, громадянина України, освіта вище, працює ФОП, голова ОСББ, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не депутат, військовозобов'язаний, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Cлідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 із визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що 07.11.2023 підозрюваному обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою без права визначення застави.
18.10.2023 слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування до 25.01.2024.
В свою чергу, є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, ризики які були встановлені під час обрання запобіжного заходу зменшились, оскільки підозрюваний співпрацює із слідством, тому є доцільним визначити підозрюваному розмір застави.
Підозрюваний та захисник проти клопотання не заперечували, захисник просив визначити розмір застави в сумі близько 400000 грн., яка є помірною для підозрюваного.
Вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1 - 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити : виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчому судді, суду при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 01.03.2007; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»від 10.02.2011).
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою правомірності продовження тримання під вартою. Проте, коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102. Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з'ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти Росії» § 140.
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у ч. 3 ст. 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
На час розгляду даного клопотання з урахуванням досліджених матеріалів доданих до нього вбачається, що доводи органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , у інкримінованому діянні, які були оцінені слідчим суддею під час обраннязапобіжного заходу є спроможними і протягом часу проведення досудового розслідування не спростовані.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування не має місця невиправданих зволікань, оскільки проведений значний обсяг слідчих дій, і деякі потребують надання їм офіційного статусу, а також у зв'язку із надзвичайною складністю провадження, пов'язаного з великою кількістю фігурантів зокрема із необхідністю проведення заходів із залученням міжнародної правової допомоги, досудове розслідування не може бути закінчено у короткий термін.
Під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , було встановлено ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України які, на думку слідчого судді, продовжують існувати, однак не мають надзвичайно високого ступеня.
Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою («Ідалов проти Росії» § 140; «Тазе проти Румунії», § 40; «Каставет проти Молдови», § 33; «Белчев проти Болгарії», § 82).
В клопотанні слідчий просить продовжити дію запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, з підстав наведених вище, з чим в свою чергу погоджується слідчий суддя і вважає такий строк обґрунтовано виваженим, з урахуванням складності провадження.
Зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованим та доцільним продовжити дію обрано запобіжного заходу та визначити підозрюваному розмір застави, зважаючи на зменшення тих ризиків, які наразі продовжують існувати.
Що стосується визначення розміру застави, то слідчий суддя вважає, що з урахуванням матеріального стану підозрюваного, розмір застави підлягає визначенню виходячи з середньої величини, що передбачена за вчинення особливо тяжкого злочину і забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.01.2024.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі сто п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 /чотириста дві тисячі шістсот/ грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 25.01.2024 обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та ви'їзд в України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1