ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17909/23
провадження № 2/753/8024/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 , про розірвання договору та відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідач) про розірвання договору про спільну діяльність та відшкодування збитків - стягнення неповернутої суми інвестиції в розмірі 99 758,50 грн та упущеної вигоди в розмірі 165 000 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 08.07.2020 між позивачкою з однієї сторони і відповідачем та його партнером ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа) було укладено договір про спільну (сумісну) діяльність (довірче управління бізнесом). Відповідно до умов цього договору позивачка як партнер передала відповідачу як керуючому грошові кошти в сумі 318 520 грн для використання їх у сфері господарської діяльності шляхом відкриття кав'ярні за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору вказана сума матеріальної безвідсоткової допомоги відшкодовується щомісячно з чистого прибутку у пропорції 50% від чистого прибутку бізнесу до моменту повного відшкодування інвестованих коштів. За період з січня 2021 р. по грудень 2022 р. відповідач здійснив на користь позивачки виплати на загальну суму 218 761,50 грн, після чого будь-які сплати за договором припинив. На вимоги, пропозиції та претензії позивачки щодо виконання зобов'язань за договором та надання підтвердження витрат на утримання бізнесу відповідач не реагує. Таке порушення договору відповідачем спричинило для позивачки неможливість досягнення цілей договору. Окрім неповернутої поворотної фінансової допомоги в розмірі 99 758,50 грн з відповідача також підлягає стягненню упущена вигода, яку позивачка нарахувала за період з листопада 2022 р. по вересень 2023 р. виходячи з визначеного пунктом 10.3. договору щомісячного прибутку у розмірі 15 000 грн.
Ухвалою від 09.10.2023 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Від представника позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, які повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України є доказом вручення йому судових повісток.
Окрім того судові повістки надсилались відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу його електронної пошти.
Третя особа ОСОБА_4 31.10.2023 отримав ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву додатками, а 14.11.2023 особисто ознайомився з матеріалами справи.
В судове засідання відповідач та третя особа не з'явились, правом на подання відзиву/пояснень щодо позову не скористались, жодних заяв та клопотань від них не надійшло, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
08.07.2020 між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (керуючими) та ОСОБА_1 (партнером) укладено договір про спільну (сумісну) діяльність (довірче управління бізнесом, далі також - договір, договір про спільну діяльність).
Згідно з умовами, визначеними пунктом 1.1. договору, сторони домовились про організацію спільної діяльності у сфері господарської діяльності (бізнесу) для досягнення наступних господарських і комерційних цілей: пошук та підбір місця здійснення господарської діяльності, проведення підготовчих та ремонтних робіт на вибраній локації (кав'ярня за адресою: АДРЕСА_1 ) до етапу безпосереднього здійснення господарської діяльності, запуск господарської діяльності з постановкою фінансових планів і задач та отримання прибутку в результаті здійснення цієї господарської діяльності, яка має призвести до повернення інвестиції та генерування систематичного прибутку.
Договором передбачено, що партнер вступає у відносини як інвестор без права активного управління бізнесом, але з правом брати участь у прийнятті стратегічних рішень, розподілі дивідендів, та погодженням витрат, які несе керуючий у зв'язку зі своєю діяльністю на суму більше п'яти тисяч гривень за місяць управлінської діяльності, а керуючий вступає у відносини як сторона, на яку покладені обов'язки управління, і який зобов'язаний особисто та/або через уповноважених представників здійснювати господарське управління бізнесом, вести прозорий фінансовий облік і надавати вчасно звітність для всіх партнерів бізнесу, та виплачувати дивіденди як прибуток від бізнесу його власникам, а також власним коштом фінансувати збитки, понесені в результаті діяльності бізнесу під своїм управлінням, які є наслідком винних дій, які призвели до цих збитків з боку керуючого.
Сторони договору погодили, що партнер надає керуючому безвідсоткову поворотну допомогу (інвестицію) на відкриття бізнесу в розмірі 318 520 грн, яка відшкодовується щомісячно з чистого прибутку у пропорції 50% від чистого прибутку бізнесу до моменту повного відшкодування інвестованих коштів (пункт 1.3. договору).
За змістом пункту 2.2. договорупісля повного повернення інвестиції партнер та керуючий набувають бізнес у власність в рівних долях, при цьому по мірі повернення партнеру інвестицій керуючий пропорційно набуває свою долю власності у бізнесі, а при достроковому припиненні договору ця доля є зафіксованою і підтвердженою графіком розподілу доходів.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що керуючий за даною угодою зобов'язаний: здійснювати управління бізнесом через своїх уповноважених представників; вести прозорий облік грошових потоків через системи онлайн-контролю, доступ до яких є вільним для партнера; щомісячно одноразово, 5 числа, за спільним погодженням у інший день, проводити зустрічі з партнером тривалістю до двох годин для виплати дивідендів, звітування про витрати, не відображені у системах онлайн-контролю, та погодження стратегічних планів; відповідати на запити партнера протягом трьох робочих днів.
Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. договору керуючий при здійснені управлінської діяльності має повні та не обмежені права для реалізації своїх повноважень, проте він не може самостійно приймати рішення про відмову від господарської діяльності, розірвання та переукладання договорів оренди приміщення, несення господарських витрат та відчуження майна бізнесу на суму більше ніж 5000 гривень.
Згідно з пунктом 8.2. договору підведення підсумків спільної діяльності, облік витрат на її ведення і розподіл прибутку між сторонами здійснюється на основі окремого звіту, який складає керуючий щомісячно.
Пунктом 11.3. договору про спільну діяльність передбачено, що за порушення його умов винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, зокрема втрачену вигоду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
На виконання умов договору у день його укладення позивачка передала відповідачу грошові кошти в сумі 318 520 грн, що підтверджується актом прийому-передачі грошових коштів.
Згідно з поясненнями позивачки за період з січня 2021 р. по грудень 2022 р. відповідач через призначеного ним управителя бізнесу здійснив відшкодування безвідсоткової поворотної допомоги (інвестиції) на загальну суму 218 761,50 грн, після чого будь-які сплати за договором припинив.
З позовної заяви вбачається, що упродовж 2021 року позивачка уклала з відповідачем та третьою особою ще три договори про спільну діяльність (від 24.03.2021, від 27.07.2021 та від 12.10.2021), проте дослідження обставин виконання вказаних договорів не є доцільним, оскільки спір щодо виконання зобов'язань за ними не є предметом розгляду цієї справи.
29.11.2022 позивачка звернулась до відповідача та третьої особи з письмовою пропозицією провести переговори для узгодження питань подальшої співпраці та виконання зобов'язань за договорами про спільну діяльність посилаючись, зокрема на те, що належні їй виплати за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюються не в повному обсязі та із значними затримками без надання обґрунтованих пояснень щодо цих обставин.
У подальшому, в період з 08.08.2023 по 01.09.2023, позивачка тричі зверталась до відповідача та третьої особи з вимогами про виконання зобов'язань за договорами про спільну діяльність, надання документального підтвердження проведення на об'єктах ремонтних робіт та їх вартості, надання інформації та доступ до грошових потоків через системи онлайн-контролю, надання звіту за весь період діяльності та актуальної інформації щодо діяльності усіх локацій, по яким узгоджено ведення господарської діяльності.
08.09.2023 позивачка надіслала відповідачу та третій особі претензію аналогічного змісту, у якій зазначила, що у разі невиконання її вимог залишає за собою право на розірвання в односторонньому порядку укладених договорів про спільну діяльність.
Листом від 15.09.2023 позивачка запропонувала відповідачу та третій особі провести переговори для узгодження прийняття щодо бізнесу одного з передбачених пунктом 10.3. рішень, або розірвати договори за згодою сторін з визначенням порядку повернення їй безвідсоткової поворотної допомоги.
Як стверджує позивачка, на вказані звернення відповідач та третя особа не відреагували, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до положень частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 1130 ЦК України наведено визначення договору про спільну діяльність як договору, за яким його сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Стаття 1131 ЦК України визначає істотними умовами договору про спільну діяльність координацію спільних дій учасників або ведення спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій, та встановлює обов'язковість для такого договору письмової форми.
Згідно з преамбулою договору про спільну діяльність його укладено між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як керуючими - з однієї сторони, та ОСОБА_1 як партнером - з іншої, проте дослідженням цього договору установлено, що зі сторони керуючого його підписано лише ОСОБА_3 , а підпис ОСОБА_4 у договорі відсутній.
Акт прийому-передачі грошових коштів теж підписаний лише ОСОБА_3 .
Підписання особою договору є доказом ознайомлення її з предметом договору та усіма його умовами, а відтак саме у ОСОБА_3 виникли суб'єктивні права щодо предмету цього позову.
За загальними умовами виконання зобов'язання, установленими статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України)
За положенням статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Такими наслідками є, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За принципом змагальності кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України), проте жодних доказів відсутності вини відповідача у невиконанні зобов'язання за договором про спільну діяльність суду не надано.
В укладеному сторонами договорі відсутні умови, які б надавали його сторонам право на односторонню відмову від зобов'язань, закон також не передбачає можливості односторонньої відмови від договору про спільну діяльність.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом пункту 10.3. договору при недосягненні показника середнього прибутку бізнесу у розмірі 30 000 грн на місяць протягом шести місяців бізнес вважається таким, що нездатний виконати мету договору, і по ньому приймається одне з таких рішень: продаж об'єкта бізнесу на ринкових умовах за ціною, що є меншою розміру інвестиції, з виплатою цих коштів партнеру; продаж об'єкта бізнесу на ринкових умовах за ціною, що є більшою розміру інвестиції, з використанням цих коштів керуючим для відкриття бізнесу на умовах цього договору у новій локації; продаж об'єкта бізнесу на ринкових умовах за ціною, що є меншою розміру інвестиції, з дофінансуванням керуючим недостаючої суми коштів для відкриття бізнесу на умовах цього договору у новій локації, але з умовою повернення тіла інвестиції у пріоритеті на користь повернення частки керуючого; переїзд на іншу локацію з перевідкриттям бізнесу на умовах дофінансування партнером бюджету, необхідного для запуску господарської діяльності, з урахуванням необхідності повернення тіла інвестиції та сум інвестицій, оплачених партнером за весь період діяльності.
При недосягненні показників рентабельності бізнесу, передбачених у пункті 10.3., та/або ліквідації бізнесу чи прийняття одного з рішень з цього списку фінансові зобов'язання керуючого по остаточному поверненню матеріальної безвідсоткової поворотної допомоги, зазначеної у пункті 1.3., знімаються у повному обсязі (пункт 10.4. договору).
Тлумачення наведених умов договору про спільну діяльність в сукупності з умовами пунктів 1.3., 2.5. цього договору дає підстави для висновку, що при його укладенні партнер ОСОБА_1 вправі була очікувати на повернення їй повної суми інвестиції впродовж перших 22 місяців господарської діяльності, після чого могла розраховувати на отримання щомісячного прибутку у розмірі не менше 15 000 грн.
За обставинами справи установлено, що належні позивачці виплати за договором про спільну діяльність (повернення інвестиції) почали надходити лише у січні 2021 р., ці виплати здійснювались нерегулярно і не у повному обсязі, а з січня 2022 р. будь-які сплати на її користь взагалі припинились, на неодноразові звернення позивачки з вимогами про надання звіту, на основі якого має здійснюватись облік витрат на ведення спільної діяльності і розподіл прибутку між сторонами, та прийняття спільного рішення щодо бізнесу відповідач не реагує.
Така поведінка відповідача розцінюється судом як одностороння відмова від зобов'язання, що спричинило для позивачки ситуацію, у якій є неможливим досягнення мети договору про спільну діяльність (повернення інвестиції та генерування систематичного прибутку), а відтак порушення договору з боку відповідача є істотним.
Отже з огляду на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону суд вважає обґрунтованою вимогу позивачки про розірвання договору про спільну діяльність з підстав істотного порушення його умов керуючим ОСОБА_3 .
За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, проте частина п'ята цієї норми передбачає, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Право на відшкодування збитків, які були заподіяні порушенням зобов'язання, передбачене і нормою частини першої статті 623 ЦК України та пунктом 11.3. договору про спільну діяльність.
Визначення збитків надається у статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У спільну діяльність на виконання умов договору позивачка інвестувала грошові кошти в розмірі 318 520 грн, з яких їй було відшкодовано 218 761,50 грн, а тому різниця між вказаними сумами (99 758,50 грн) є прямим збитком, який відповідач має відшкодувати, оскільки саме він істотно порушив зобов'язання.
Зважаючи на мету договору про спільну діяльність та обставину воєнного стану (згідно з наведеними у позовній заяві поясненнями в період з лютого по травень 2022 р. кав'ярня не працювала), позивачка цілком обґрунтовано визначила базою для розрахунку упущеної вигоди розмір щомісячного прибутку, на одержання якого вона очікувала після повернення повної суми інвестиції (15 000 грн), та пов'язала початок відліку строку нарахування неодержаних доходів з 23 місяця від початку господарської діяльності.
За період з листопада 2022 р. по вересень 2023 р позивачка могла б реально отримати дохід в загальному розмірі 165 000 грн (15000х11), що фактично і є упущеною вигодою в розумінні положень статті 22 ЦК України.
Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору про спільну діяльність та відшкодування збитків, які були заподіяні порушенням зобов'язання, у заявленому розмірі.
З огляду на результат розгляду справи суд на підставі положень статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачкою судовий збір.
Належних та достатніх доказів на підтвердження розміру витрат позивачки на професійну правничу допомогу суду не надано, у зв'язку з чим підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір про спільну (сумісну) діяльність (довірче управління бізнесом).оренди квартири від 08 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) збитки в розмірі 264 758,50 грн та судовий збір в розмірі 3 721,19 грн, а усього 268 479 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 69 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне рішення складене 29.12.2023.