ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24407/21
провадження № 2-а/753/73/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення позовної заяви
"29" грудня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль про скасування постанови про порушення ПДР,
ВСТАНОВИВ:
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль, в якому просить:
- поновити строки оскарження постанов ( п. 6 ст. 161 КАСУ) у зв'язку з тим, що певний час знаходився не в місті (був у відпустці), отримав відповідь суду про усунення недоліків Укрпоштою тільки 23.11.2021р. Одразу з'явився до суду;
- надати строки для усунення недоліків;
- звільнити від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 «Про судовий збір» та скрутного матеріального стану.
- скасувати постанови ЕАО №4680086, ЕАО №4680133;
- зобов'язати відповідача забезпечити докази та надати відео з нагрудних камер поліцейських, які прибули на місце, де відбувся інцидент, для ознайомлення.(ст.268 КУпАП);
- зобов'язати третю особу надати письмові пояснення по суті справи;
- забезпечити надання безоплатної правничої допомоги (ст.268 КУпАП, п.5 ст. 161 КАСУ).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в позовній заяві, направлялась копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, однак адресоване позивачу поштове відправлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 у справі №2-6236/11 (провадження №61-6596ск20) зробив правові висновки про те, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №910/16249/19.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 19 травня 2021 року у справі №910/16033/20).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Окрім того, позивачу ухвала про залишення позову без руху надсилалась вказані ним у позовній заяві електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до довідки про доставку електронного листа, доставлена позивачу до електронної скриньки 31.07.2023.
Згідно із ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги, що встановлений судом строк для усунення недоліків, з урахуванням правил статті 120 КАС України щодо обчислення процесуальних строків, закінчився, позивач станом на 21 вересня 2023 року не усунув недоліки відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва 10 липня 2023 року.
Як передбачено частиною 4 статті 169 КАС України, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Оскільки позивачем у встановлений строк не виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з доданими до неї документами.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 251, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Бориспіль про скасування постанови про порушення ПДР, вважати неподаним і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Суддя О.В. Якусик