Справа № 569/20176/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І. розглянувши матеріали, які надійшли від з Управління Патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №300960, 29 вересня 2023 року о 00 год 38 хв. в м. Рівне по вул. Соборна, вул. Млинівська, 20, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подано за допомогою проблискових маячків синього та червоно кольору не зупинився. Був зупинений шляхом, переслідування на патрульному автомобілі Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 на вул. Млинівська, 24, шляхом блокування, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у протоколі (а.с.1). Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за обставин зазначених у постанові підтверджується матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №300960, відеозаписом події №470602, №470434, та сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП , застосувавши стягнення в межах цієї статті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу на рахунок отримувача №UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівненській області 21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету -21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на рахунок №UА458999980313191206000017527, отримувач коштів ГУК у Рівненській області 22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя -